Текст песни Бруно Ферреро - Коли Бог творив маму

Исполнитель: Бруно Ферреро
Название песни: Коли Бог творив маму
Дата добавления: 12.05.2016 | 18:38:22

Просмотров: 88
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

На этой странице находится текст песни Бруно Ферреро - Коли Бог творив маму, а также перевод песни и видео или клип.

Одного разу добрий Бог вирішив створити... маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:

– Ти стільки часу тратиш на неї!

– Так... Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все – від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо спитав:

– Шість пар рук?

– Не в руках проблема, – відповів Бог, – а в трьох парах очей, що вона повинна мати.

– Аж стільки! – скрикнув ангел.

Бог ствердно кивнув. Потім додав:

– Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару – на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе».

– Господи, – сказав ангел, – вже пізно, йди відпочивати.

– Не можу, – відповів Господь. – Вже майже закінчую.

Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

– Надто ніжна, – сказав, зітхаючи.

– Але витривала! – відповів Господь із запалом. – Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.

– Вміє думати? – спитав ангел.

– Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.

Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.

– Тут щось стікає, – сказав здивовано.

– Так, це – сльоза, – відповів зі смутком Бог.

– А для чого вона? – спитав ангел.

– Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.

– Господи, Ти – справді геній! – вигукнув захоплено ангел.

Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:

– Правду кажучи, це не Я створив... ту сльозу...

(Ерма Бомбек)

Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?

Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі» One day God decided to create good ... mother. Six days and nights he thought and experimented. And behold an angel appeared and said:

- You waste so much time on it!

- Yes ... But if you read the requirements of the order? It should consist of 180 moving parts that can be replaced if necessary, its kiss has treated all - from a broken leg to disappointment in love, as it should have six pairs of hands.

Angel shook his head in disbelief and said,

- Six pairs of hands?

- Not in the hands of the problem - said God - and three pairs of eyes that it should have.

- How much! - Angel cried.

God nodded. Then he added:

- One couple to see through the closed door when asked: "What are you doing there, kids?", Even if she already knows what they are doing. Another couple - at the back to see what had to see, but what is felt. Yet another pair to secretly say to his son, who got into trouble, "I understand, my son, and I love you."

- Lord - said the angel - too late, come to rest.

- I can not - said the Lord. - For almost finish.

Angel slowly walked around the model mother.

- Too soft - said, sighing.

- But the hardy! - LORD answered with enthusiasm. - You can not imagine what could make or have to endure.

- Knows how to think? - Asked the angel.

- Do not just think, but can also very well use their mind and adapt to circumstances.

Then the angel bent over and touched his finger model to her face.

- There is something flowing - said in surprise.

- Yes, it is - a tear - replied sadly God.

- And what is it? - Asked the angel.

- To express joy, sadness, disappointment, pain.

- Lord, you - truly a genius! - Exclaimed enthusiastically angel.

Pacific melancholy voice of God whispered:

- Frankly speaking, it's not that I created ... tear ...

(Erma Bombek)

God did not create tears. That is why we are creating them?

From the books of Bruno Ferrero "365 short stories for the soul"