Текст песни Ірина Ліва - Вона схожа на клаптикову ковдру
Исполнитель: Ірина Ліва
Название песни: Вона схожа на клаптикову ковдру
Дата добавления: 04.06.2020 | 11:30:04
Название песни: Вона схожа на клаптикову ковдру
Дата добавления: 04.06.2020 | 11:30:04
Просмотров: 16
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Ірина Ліва - Вона схожа на клаптикову ковдру, а также перевод песни и видео или клип.
але знає напевне: вона
схожа на клаптикову ковдру,
така ж уривками непередбачувана,
дефрагментована примусово
з візерункових химер.
З тарілочки їсть квасолю
І не пасує до темних шпалер.
Вона унікальна - це точно.
Вона повільно стрімка,
Вона беззмістовно жіночна,
Вона обережно крихка.
Жінкам рідко вдаються рухи
граційні, приємні, м'які.
Одна має задовгі руки,
інша ноги занадто тонкі.
Знав він дівчину, що ідеально носила
ідеальної пружності груди,
але зжитись з такою не сила,
вона надто брутальна і груба.
Переваги були ілюзорні:
вона наче навмисне, спеціально
ховалась в бюстгалтер потворний
заангажований соціально.
Ще одна могла досить зграбно
з рушника заступати у капці.
Хоч була вона дура нахабна,
Та прощав він її нахабність.
Пам'ятає чиюсь сестричку,
сексуальну з хлопчачої мрії.
і бомжиху стару з електрички
із запястями діви Марії.
І партнерку по рок-н-роллу.
вона, наче отруєним вістрям,
стріляла тютюн з біломора.
Одним подихом ганджу геть чисто
їй втягнути майстерно вдавалось.
і травинок дрібненькі шматочки
Стрімко в гільзу до неї злітались,
як маленькі курчата до квочки.
В ТВ-шоу йому пощастило
жінку бачити, яка плавно ступала
так зворушливо, м'яко і мило.
І сліди на піску залишала.
Щоб сліди обережно лишати,
була боса, в руках сандалєти.
Ці сліди прагнуть поцілувати
Екзальтовані різні поети.
Шляхетність - для жінки це рідкість
Шляхетність дарує уміння
Втілити рухами стрімкість,
повільність, нестерпність, терпіння.
Та, що має шляхетні манери,
вирізняється між перехожих.
Пахне тонко акварельним папером.
Палітурник підтвердить кожен.
Їй підійде вечірнє вбрання.
І ганчірка подерта пасує.
Її голос - Закон. Її звуть - Ім'я.
Шляхетних жінок не існує.
Але ось це сидить надзвичайне:
акварельне і безіменне.
Досконале, граційне мовчання
У зіницях ворушится темних.
Холодна, розпусна, хтива,
шалава, знецінена вродою,
підступна, дивна, чутлива.
Гадюка, змія під колодою.
Вона богиня моменту,
Ідол, кумир, постамент.
І камінь для постаменту.
Там повний асортимент!
І він сидить на кухні.
Ромашковий чай. Квасоля.
шматочок хліба. Два кухлі.
За склом височіє тополя.
Пусте, що проблеми поточні.
Пусте, що піввіку прожив.
Попереду ковдра з шматочків.
І вічність. І Бог бережи. Maybe he's a nearby buffoon,
but knows for sure: she
looks like a patchwork quilt,
the same passages are unpredictable,
forcibly defragmented
of patterned chimeras.
He eats beans from a plate
And does not fit into dark wallpaper.
She is unique - that's for sure.
She is slow,
She is meaninglessly feminine,
She is carefully fragile.
Women rarely make movements
graceful, pleasant, soft.
One has long arms,
the other legs are too thin.
He knew a girl who wore perfectly
perfect elasticity of the breast,
but to come to terms with such is not a force,
she is too rude and rude.
The advantages were illusory:
it seems to be intentional, special
hid in an ugly bra
socially engaged.
Another could quite gracefully
from a towel to replace in a slipper.
Though she was a brazen fool,
But he forgave her impudence.
Remembers someone's sister,
sexy with a boy's dream.
and an old homeless man from the train
with the wrists of the Virgin Mary.
And a partner in rock and roll.
she is like a poisoned point,
shot tobacco from the White Sea.
In one breath, the ganja is completely clean
she managed to pull in skillfully.
and blades of grass small pieces
They rushed to her in a sleeve,
like little chickens to a hen.
He was lucky in the TV show
to see a woman walking smoothly
so touching, soft and cute.
And left traces on the sand.
To leave traces carefully,
was barefoot, in the hands of sandals.
These traces seek to kiss
Exalted various poets.
Nobility is a rarity for a woman
Nobility gives skill
Embody the rapidity of movements,
slowness, intolerance, patience.
One who has noble manners,
differs between passers-by.
Smells fine with watercolor paper.
The binding will confirm everyone.
Evening dress will suit her.
And the rag fits.
Her voice is the Law. Her name is Name.
There are no noble women.
But here's the extraordinary thing:
watercolor and nameless.
Perfect, graceful silence
The pupils move dark.
Cold, loose, lustful,
slut, devalued by beauty,
insidious, strange, sensitive.
Viper, snake under the deck.
She is the goddess of the moment,
Idol, idol, pedestal.
And a stone for a pedestal.
There's a full range!
And he is sitting in the kitchen.
Chamomile tea. Bean.
slice of bread. Two mugs.
Poplar rises behind the glass.
It is empty that the problems are current.
Empty, half a century lived.
In front of a blanket of pieces.
And eternity. And God forbid.
Скачать
О чем песня Ірина Ліва - Вона схожа на клаптикову ковдру?
