- вірш про Небесну Сотню. 14.03.2014
Коли помираєш, слід завжди пам'ятати про
те, що, звісно, перемагає завжди добро,
але це не одразу помітно;
що дерева срібні і ріки солодкі хоч десь та є,
і що тільки те, що ти віддав, назавжди твоє,
навіть якщо це — усе в тобі світло;
що любити не боляче і не страшно навіть тоді,
коли від любові тебе охоплює страх і біль,
- Вона дзвонить до Бога i палить гашиш
Вона дзвонить до Бога і палить гашиш,
А ти собі маєш все те на увазі,
Ти нормально їси і достатньо спиш,
І не переймаєшся в жодному разі,
Що там у неї – нежить чи сказ,
чи є цигарки і чи тепло в хаті.
І дзвониш до неї, як Бог, кожен раз
О восьмій чи часом о пів на дев’яту.
- Все гаразд
Все гаразд, послухай, все насправді гаразд.
По зимі міста – ніби бідні двори працьовитих ґазд,
де коліна голі і зелень, а решта все не як слід,
але груша цвіте, а за нею сливка і глід,
і на тому триває рід.
Все триває – встають тумани, ідуть дощі і стоять доми.
Ну хіба що ті, хто не перебрів цієї зими,
зачіпаються пір’ям крил за електричні дроти,
- Принцеса Мальборо
Вона дзвонить до Бога і палить гашиш,
А ти собі маєш все те на увазі,
Ти нормально їси і достатньо спиш,
І не переймаєшся в жодному разі,
Що там у неї – нежить чи сказ,
чи є цигарки і чи тепло в хаті.
І дзвониш до неї, як Бог, кожен раз
О восьмій чи часом о пів на дев’яту.