кохаюДякую Тобі, коханий, за те, що ти даруєш мені такі чудові та неповторні миті мого життя... Без тебе було б сумно та гірко... Дякую, що інколи усвідомлюєш та визнаєш свої помилки, і щось змінюєш. Дякую, що кричиш на мене, коли так складаються обставини, але дякую, що вибачаєш, коли мої пробачення щирі та тільки для тебе... Дякую тобі за твої слова, ти говориш рідко, але завжди чітко і ясно, вони мене гріють постійно. Дякую, за те, що даруєш мені, хоч час від часу, ті години пристрасті, ніжності, почуттів... Дякую, що ти такий, який ти є.
Дякую тобі, що ти знаходиш час для мене. Дякую за те, що коли я стою на моральному обриві, ти подаєш мені руку, і рятуєш мене. Дякую, що своєю невимушеністю та простотою даруєш мені посмішки... Дякую, що переживаєш, хоча старанно це приховуєш... Дякую, що даруєш мені щастя, воно для мене найбажаніше, най-най... Дякую, що ти розумієш мене, я буду змінюватись, тільки для тебе... обіцяю...Дякую, що на даний момент, сприймаєш мене такою, якою я є: інколи серйозна, інколи легковажна, інколи грайлива, інколи насторожена, інколи заплутана, інколи проста, інколи повна бажань, а інколи пуста морально. Дякую, що ти в мене такиє є: Прекрасний, ти для мене найкращий.
Я не буду приносити тобі неприємності, злість та негатив. Я все виправлю, чесно. А від тебе хочу тільки одного: полюби мене такою, яка я є.
Ти мій...Ти мій. Заради цього й варто було почекати пару десятків літ. Пережити сотні нудних серіалів, відвідати безліч сірих квартир. З тобою прийшло життя. Воно має смак яблук та цукру. Справді ж це ніби знайти клаптик своєй душі, відшукати свого янгола-охоронця...того, хто буде "від сьогодні й навіки" гріти втомлену життям мою маленьку душу. Моя радість! Пробач, що не можу бути поруч з тобою частіше, що змушую тебе чекати на себе годину за годиною, день за днем. Я обіцяю, я зроблю усе, що є й не є в моїх силах, щоб ми були щасливими разом. Більше не буде ніяких "окремо", "ні" та "але". Тільки поруч - без варіантів. Віднині моє життя розділене з тобою і ця думка гріє мене кожного осіннього вечора. Так само, як гріє тепло твого тіла.
А мої руки...твій запах краще за всі модні парфюми, солодший за квітневий мед, п*янкіший за найкращий хміль.
Зараз ти дуже далеко. Пробач. Повір, зовсім скоро все зміниться. І це - зміни на краще. Я гідно пронесу відповідальність за того, хто мене приручив і хто подарував мені найцінніше, що в нього є -довіру.
Ти мій. Дякую!