- Бо за сто років це уперше-мінус
Усе відчинили а чого
Я думала не роблять все цього
Хто знав, що в нас є гори тарілок
Що архітектор спорудив
Ці бальні зали для балів
З брами варта все зняла замок
У нас будуть справжні гості
Як воно пройде усе
- Все одімкне любов
[Анна:] Усе життя моє на двері
замок хтось чіпляв,
я не вірила що я полюблю.
[Ганс:] Я думав про те саме,
тому що я усе життя свого
десь місця шукав. І зрозумів
чи підказало шоколадне
- Все одно
Де білий сніг дику гору обліг,
Навіть сліду тут нема...
Безлюдне неначе царство,
А царюю я сама...
І завиває вітер,
Пурга в серці зла
Втримати в собі силу не змогла...
- ми наче дві сестри
Анна:
(Нема від чого вберігати — я не боюся,)
Сестро, знов своїх дверей ти не замикай,
У холодну порожнечу не тікай,
Бо за сто років це уперше
Я бачу все як є,
- Это Моя Любовь
Слушай я могу сказать глупость?
Я обожаю глупости.
Я устала от дверей и замков на пути,
Но удача вдруг свела с тобой!
Я думал о том же потому что...
С юных лет мечтал я своё место найти.
Я примерял на себя маски, как шут цирковой.
Но со мной...