Текст песни Ліна Костенко - Мій перший вірш написаний в окопі

Исполнитель: Ліна Костенко
Название песни: Мій перший вірш написаний в окопі
Дата добавления: 25.05.2016 | 17:43:10

Просмотров: 39
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

На этой странице находится текст песни Ліна Костенко - Мій перший вірш написаний в окопі, а также перевод песни и видео или клип.

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик –

як підводний човен

у морі диму, жаху і вогню.

Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі. My first poem written in the trenches,
on the loose from the wall of explosions,
destroyed when the stars in the horoscope
my childhood, not kill war.

Fire flowed volcanic lava,
stood in the gray craters gardens.
And our ferry zahlynalas
furious flurry of flame and water.

There was no white light are white and black.
The fiery night prysvichuvala day.
And he okopchyk -

a submarine

in a sea of smoke, fire and terror.

This was no rabbits, no wolf -
bloody world, charred star!
I wrote almost shrapnel
big letters, just with primer.

I would have to play hide and seek in classes
a fairy flying on the wings score of.
I wrote poems about bombs,
and I saw death close.

At first the pain of those children did not experience,
he should remain at heart!
How ineffable poetry can not be said,
or not will become silent soul ?!

Soul in words - like a periscope sea,
And while remembrance - a reflection led ...
My first poem written in the trenches.
It was printed on the ground.