Ангел-охоронецьКрай далекий кличе і чуже тепло...
Обніму обличчя, втомлене чоло,
Будеш ти далеко рахувати дні,
Зустрічати легко, проводжати – ні.
Приспів:
Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Верни до мене пам'яте мояВерни до мене, пам’яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
Моя земля з рахманною журбою
Хай сходить співом серце солов’я.
В гаю нічному. Пам’яте верни
Із чабрецю, із літа жаротою,
Хай яблука осіннього достою
Він іде по водіВін іде по воді, Він тамує вогонь
Не лишає слідів – окрім серця мого...
У тумані тіней одинока лиш тінь
Розбиватиме простір невидимих стін.
Гей, на горі, на маківціГей, на горі на Маківці
Б’ються січовії стрільці
Хлопці підемо, боротися за славу,
За Україну, за рідні права, державу
Хлопці підемо, боротися будемо
За Україну, за рідні права
Дай мені пітиПоранена в серце –
Куля не вийшла навиліт,
Поранена в серце –
Куля лишилась боліти.
Що було між нами –
З пам’яті вигнане – стерти!
А що залишилось –
Просто лишилося жити!
Де ти теперДе ти тепер, де ти тепер,
Де ти тепер, де ти тепер,
Де ти тепер, де ти тепер ...
А все-таки щось було,
Невимовлене i нiжне,
Повз нас пролетiло,
Торкнулося нас крилом.
День народженняЗнову небо синє-синє,
Знову серця половину
Я тобі дарую, бо люблю.
Так знайти було нелегко
Щастя, що було далеко,
І тобі його я віддаю.
Приспів:
Дотиком крилаЗа твоєю тінню ранок простягає руки,
І у вирій відлітає синій птах.
Ось і дочекалась щастя кольору розлуки,
Білим променем навздогін скресає шлях.
Приспів:
Розбуди мене дотиком крила – полечу з тобою
До країни снів, де стають для нас зайвими слова.
ДощНакинь на плечі плащ,
Надворі дощ іде,
Прощаючись, не плач
Ніколи і ніде.
Замолено гріхи,
Замовлено таксі,
Розходяться шляхи,
Забути всеАні за голосом, ані за вітром
Я заблукала знов...
Голос у серці живе непомітно,
Вітер – так само...
Вітер заварений липовим чаєм,
Голос п’янить вином...
Я за тобою, напевно, скучаю...
Хай тобі все одно...
Знову люблюЗнову люблю, а думала вже –
Серце поранене гоїться довго.
Знову люблю, ночами не сплю,
Думаю тільки про нього одного.
Приспів:
Знову люблю, знову люблю,
І сама собі не вірю.
І день минеІ день мине, і два, і вік –
Чий сон я розбудила?
Хто був той дивний чоловік,
Якого ти любила?
А голос осені ламкий!
Як тиша світанкова!
Він просто був один такий,
Не схожий ні на кого.
Із янголом на плечіКраєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі.
Йде в ніде, в невороття,
йде лелійно, як дитя,
і жене його у спину
Іти ще довгоМайк Йогансен, 1955.
Ви, що, не знаючи мети,
Спиняли стомлені здорового,
Лежіть собі - до неба йти
Ще довго.
Їй холодноВона плаче тихо, хоч сльози легкi,
течуть по її щоках.
Вона плаче тихо, вона не з тих,
Хто плаче у всiх на очах,
Вона непомiтно торкає плече,
Як серце тобi болить.
А раптом колись i душа запече -
Не зможе вона не прийти...
Їй холодно... одній...Вона плаче тихо, хоч сльози легкi,
течуть по її щоках.
Вона плаче тихо, вона не з тих,
Хто плаче у всiх на очах,
Вона непомiтно торкає плече,
Як серце тобi болить.
А раптом колись i душа запече -
Не зможе вона не прийти...
Йшла Маруся 1Йшла Маруся довгим польом,
йшла Маруся довгим польом,
Iванко йшов сивим коньом.
Серед поля зеленого,
серед поля зеленого
зустрiла Iванка свого.
Коли б ми плакати моглиСлова: Олександр Олесь
Коли б ми плакати могли,
Які б річки з очей незрячих,
Які б річки із сліз гарячих
По Україні потекли!
Коли б ми плакати могли...
Літня пісняСонце встає, небо розквітає,
Душу мою все це зігріває.
Сонце встає, баба накази дає –
Дід із відром по воду бігом!
Сонце встає, навкруги все цвіте,
Ясне небо сіяє, надію дає,
Співатимуть добрі, веселії люди,
Гулятимуть люди всюди, всюди.
Магія ТравЦе було більше, як сон,
Сильніше, аніж любов,
Як наступала вишнева зима...
Трава торкалася ніг,
Душа торкалася сліз,
А зорі з неба котилися вниз...
Приспів:
Ми йдемоХитнулася в туманi далечiнь,
Слiди, що перед нами встали пилом.
Тут не було нiкого, тiльки тiнь
Дорогу нам iмлою заступила.
Де безпритульнi заблукали почуття,
Заплутанi у срiбне павутиння.
Нiколи не закiнчиться життя,
Місто ангелівМісто ангелів і дощів
На казкові малюнки схоже,
Тільки ангелів - ні душі,
А лиш просто так перехожі.
Місто, що не чуже мені,
Золоте павутиння вулиць,
Все, здається, давно заснуло,
Окрім світла в однім вікні.
Мова кольороваМова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.
Мава наша мова,
Мова кольорова
До душі торкається
Можеш даліЦе буде тільки сюжет для неспокійних планет
Що були поряд і не зійшлися
Здавалось ніби, однак, один у небі маяк
Для сентиментів немає місця
Приспів:
Можеш далі казати, що сама я знала
Можеш більше не говорити, якщо навіщо
На Великдень писанку розмалююГарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них.
На півдорозі із раюПриспів:
На півдорозі із раю...
Ми дійдемо з тобою
До самого до раю,
Що стане краєм літа,
А може, світу краєм.
Ми знайдемо з тобою
Не бійся житиІ коли залишилася зовсім сама,
І коли вже здається - світла нема,
Коли небо твоє на колір чужим стає,
Ти б виводила лінії знов на руці,
Впізнавала б надію в кожнім лиці,
Малювала б на склі вогонь -
І розбила б скло.
Не бійся жити - ЖИВЯКОМF#m D A E
І коли залишилася зовсім сама,
F#m D A E
І коли вже здається — світла нема,
F#m D A C#m
Коли небо твоє на колір чужим стає,
F#m D A E
Ти б виводила лінії знов на руці,
Не зникайЩо ж ти стоїш – іди,
Не зупиняйся, я тебе не тримаю.
Сутінків срібний дим, що десь заблукав,
Я тобі навздогін відпускаю.
Приспів:
Тільки погляд твій у моїх очах
Залишився, тільки подих твій
Не поспiшай, душа моя, черствiти(слова: Сава Голованівський)
Не поспішай, душа моя, черствіти,
Від болю та злоби не кам’яній!
Горить земля і витоптано квіти,
Та корінці залишилися в ній!
Не може бути, щоб усе - до цурки,
Щось в глибині зостанеться, либонь.
Не смійся з менеТи з дитинства пам'ятаєш, коли тобі у слід
Слова образливі кричали, бо ти не такий, як всі.
І це з роками не минає, не зітреться ніяк,
і ніби ти - це я.
Я мов малюк сумний, той самий, що останній між усіх,
ніби самотня юна мама, услід якій лунає сміх,
немов хлопчина в окулярах, чи у брекетах дівча,
Не томуПриспів:
Не тому, не тому,
Що закінчується літо.
Не тому, не тому,
Що скоро зима.
Не тому, не тому,
Що ти десь далеко звідси.
Не тому, не тому,
Ніби сонце, ніби сонНіби сонце, ніби сон
Краплі світла за вікном,
Ти для мене ніжність без причини.
Рук і губ твоїх тепло,
Що б зі мною не було,
Знаю, забувати не повинна.
На межі країн і міст
Ніхто із насПоза простором і часом пролітають поїзди,
Я із кимось попрощалась, напевно, назавжди,
Я була необережна в бажаннях і думках,
Я буваю деколи така.
Приспів:
Ніхто із нас, не знає, ні,
Де закінчиться день, де закінчиться ніч,
новорічні сниКазка починається з початку...Новий рік ступає на поріг...
Мріі-сподівання, як закладки... Згадуються тільки в Новий рік
Срібне павутиння заметілі ..Засипає все минуле в тінь...
Значить буде все, як ти хотіла, Буде все, як ти того хотів......
Ой Вербо,Вербо 1Ой вербо, вербо, де ти росла,
що твоє листячко вода знесла?
Ой знесла, знесла тиха вода,
а я молода, як ягода.
А я молода, як ягода,
не іду заміж за рік, за два.
Ой не квітни весноОлександр Олесь
Ой не квітни, весно, –
Мій народ в кайданах,
Мій народ в задумі,
Очі його в сумі,
Серце його в ранах,
А життя – в туманах.
Ой, у полі при дорозіОй у полі при дорозі
Щедрий вечір, добрий вечір,
Там Василько сіно косить
Щедрий вечір, добрий вечір.
Сіно косить, коню носить,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Коню носить, коня просить
Ой, чия то рута-м'ятаОй чия то рута-м’ята
За водою, за водою,
Що поросла білим зіллям
З лободою, з лободою?
Ой чого ж ти, да Мар’єчко
Не полола, не полола?
Чи ти ж свої білі ручки
Південного вітру обличчяТи любиш цю землю зігріту
І сонце, що тихо встає.
Обличчя південного вітру
Так схоже мені на твоє.
В якому, не знаю, столітті
Був завжди, був скрізь і ніде,
Південного вітру обличчя
Крізь ніч я побачу і день.
Під облачком. Текст русинскийПід облачком явір похылений,
Сьпіват на ним пташок премилений.
Слухай мила як тот пташок сьпіват,
Же з любови нич добре не быват,
Же з любови (2) нич добре не быват.
Ци та любов є од Бога дана,
Ци лем може дяблом підшептана?
Повернутись назадНепомітно ішли, дні за днями спливали роки.
Ніби квіти росли, і дітьми ми були, поки
Зрозуміли: не вернути час, що із фотографій
Дивиться на нас.
Приспів:
Повернутись назад,
І ще раз прожити цю мить!
Поза простором и часомПоза простором і часом
Пролітають поїзди
Я із кимось попрощалась
Напевно назавжди
Я була необережна
В бажаннях і думках
Я буваю деколи така...
Поза простором і часомПоза простором і часом
Пролітають поїзди
Я із кимось попрощалась
Напевно назавжди
Я була необережна
В бажаннях і думках
Я буваю деколи така...
Поранена в серцеПоранена в серце –
Куля не вийшла навиліт,
Поранена в серце –
Куля лишилась боліти.
Що було між нами –
З пам’яті вигнане – стерти!
А що залишилось –
Просто лишилося жити!
ПробачЯ дам тобі знати, коли опустіє ніч,
Тобі не дізнатись, чому я сказала "ні",
Я дам тобі знати, коли вже не буде сил
Тебе чекати, хоч ти мене не просив.
Приспів:
Пробач, хай не помітні сльози,
Це було так не просто спалювати мости.
Пролітала стрілоюНе вогонь за водою –
Попелом по воді.
Я тікала від долі,
Поверталась тоді.
Приспів:
Пролітала стрілою,
Рвалася струною,
РибкаЗамерзала, падала —
ти відігрів.
Думала, що сильна я,
а ти зумів,
Щоб душа розтанула
і попливла...
Де я була, з ким я була?
РозлюбиРозлюби мене, позабудь мене,
Добрим іменем не згадай мене,
І, щоб юні літа не поранити,
Ці слова мої вивій з пам’яті.
У твоїх світах трави росяні,
Не мені збирать їхнє золото.
Над моїм чолом – сонце осені,
Скло1.
Світ поділено навпіл, на дві половини,
Що придумано нами – не знати повинна,
Очі кольору неба, що КОЛЬОРУ НОЧІ,
Я ЗАБУТИ НЕ МОЖУ, ЗАБУТИ НЕ ХОЧУ...
Приспів:
Я можу розбити скло,
Сніг в гаюОлександр Олесь
Сніг в гаю, але весною
Розів’ється гай.
Може долею ясною
Зацвіте мій край.
В небі мла, а сонце гляне, –
Мла розтане вмить.
Сонцем, небом, дощемЯ - де тихо i дощ, серед вулиць i площ,
Серед неба i зiр, серед рiк, серед гiр...
Я - де втомлений шлях, де вертається птах
Iз чужих берегiв на дороги свої...
Сонцем, небом, дощем,
Снігом, вітром, благаю ще -
Тільки, тільки мене
Ти зустрінеш їїТи давно вже словам
Просто так не повіриш,
Ти вже знаєш на смак
Розставання і біль,
Тільки цих почуттів
Ти нічим не заміниш,
Просто скажи собі...
Тільки мовчиТільки мовчи
Слова і музика:
Марія Бурмака
Сонце вночі – далека крапка, сонце вночі...
Місяць для нас стоїть на варті, місяць нічий...
Все зрозуміло, слів не треба, небо сьогодні – наше небо...
Той, тойТой, той, хто зі мною
Зупини, заспокой,
Та шепоче дощ:
"Відпусти його".
Хай, хай, відлітає,
Він летить – ти відпускай.
Та шепоче ніч:
"Залишись із ним..."
Хтось близький приснивсяХтось близький, близький приснився,
Хтось приходив уночі,
Хтось ридав і тихо бився
На моїм плечі.
Не згадаю слів тремтячих,
Хоч їх жар пече,
І в сльозах його гарячих
Хтось із дитям удвохХтось з дитям удвох
бродить рiздвяним садком,
каже дитятко - я Бог,
трусить снiжком.
Кутає їх благодать
у найтихiшiм з садiв,
пiр'ям холодним риплять
Це не тільки шоколадЯк заповільнене кіно
Стихають тіні за вікном
І запах кави з молоком...
Світанок у моїй руці
В тумані, наче в молоці,
Лиш ти і я на світі цим.
Якби не знати взагалі,
Це таки сталось зі мноюПоранена в серце –
Куля не вийшла навиліт,
Поранена в серце –
Куля лишилась боліти.
Що було між нами –
З пам’яті вигнане – стерти!
А що залишилось –
Просто лишилося жити!
ЧомуГоворила собі: "ніколи",
Перекреслювала колишнє,
Та вертаються, видно, знову
Почуття нереально ніжні.
Приспів:
Чому мене знаходиш знов,
Одна лише моя любов...
Чорні черешніЧорнi черешнi при бiлiй хатi.
Ходи, дiвчино, черешнi рвати.
Черешнi рвати, черешнi їсти.
Скажи, дiвчино, де маю сiсти.
Черешнi рвати, черешнi їсти.
Скажи, дiвчино, де маю сiсти.
Сiдай, легiню, в отаву-сiно.
Я люблю твої крокиМария Бурмака - Я Люблю Твої Кроки
Слова: О.Пахльовська
Музика: Марія Бурмака
Я люблю твої кроки у тихих садах
Де троянди густi, мов туман бiля вiкон
Молодесенький мiсяць i срiбний наш дах
Я можуСвіт поділено навпіл, на дві половини,
Що придумано нами – не знати повинна,
Очі кольору неба, що кольору ночі,
Я забути не можу, забути не хочу...
Приспів:
Я можу розбити скло,
Я можу лишитись, бо
Я самаПриспів:
Я сама, забула тебе,
І очі твої, і руки твої...
Я сама, що біль промине,
Любов промине сказала собі...
Я сама забула тебе,
І очі твої, і руки твої.