- В минусе
Этот новый день - тоже в минусе,
все слова твои - на вес золота
Тебе жалко, даже мизера
их ничтожно малой толики
Улыбни меня, сопричастностью,
надели , друг мой, сею милостью
Это можешь ты очень запросто ,
как никто другой, в нашем мире всём...
- Ввімкни мене...
Ввімкни мене, ввімкни і занотуй,
словами запиши мене в блокноті
Ледь уловимі інтонації цитуй,
або співай мене,у нефальшивій ноті
Душі моєї доторк закарбуй ,
коли ти поряд, то вона сміється
Очима, моє серце поцілуй,
нехай довік, у ритмі поцілунку б'ється
- Він їй вп'яте наснивсь цього року...
Він їй вп'яте наснивсь, цього року,
грав на тілі її мелодію
Чарівну, але з нервом оголеним,
що бринів , від найменшого доторку
Обпікали цілунки полум'ям,
а камин, їм служив декорацію
Осяявши зблиском бурштиновим
його руки , її ніжну грацію...
- Грани
Стакан воды , натощак утром,
сделает мой день сегодня.
Простой, стеклянный - кухонная утварь
Или мерило мироощущения ...
Наполовину полон иль пуст он,
Делит людей на своё усмотрение.
Ты упиваешься радостью жизни
иль бренностью и уединением.
- Людина - оболонка...
Отак от і в житті бува
людину-оболонку зустрічаєш
цікава , свіжа, соковита та жива
і виділяє дивовижний аромат
Її в своє життя впускаєш
увагою так щедро обіймаєш
їй душу настіж відчиняеш...
А на повірку, то ілюзія , омана
- Подножка
Ну что ж моя крошка - получила подножку ?
Влюблена как кошка ? Боже - как метко, как колко,
Душеистязательно , уничижительно
Беспросветно , точно в сердце, иголкой...
Гордость, настрогана в ломтики мелко,
Лежит, стынет , на его тарелке...
Ну как же так, моя дорогая , ведь это не твоё , я знаю
Не твой коленкор , не по тебе ноша,
- Расскажи...
Расскажи,друг сердечный мой ,ну давай колись,
как же так легко тебе удались,
эти месяцы ,без любви ко мне ?
Приоткрой тайны занавес - что окно
Как же так спокойно и беспечально,
ты живёшь ,вспоминать меня перестав, давно ?
Если есть рецепт какой, знахарский,
будь столь милостив - поделись,
- Ринг...
Останній рік, немов у забутті
Боксерський ринг ,
де в правому куті,
мої відкриті почуття,
а в лівому - реаліії життя
Удар, настил, нокдаун, відлік ,
ледь жевріє ілюзія буття
Звелась на ноги, гонг,
- Танець...
Ми з тобою двоє - неначе у танці
Крок вперед , а за мить, уже - два назад
Між тілами, чітко тримаєм дистанцію,
та захоплених поглядів, ми не втрачаєм контакт
Ми з тобою поруч - лірична румба
Швидко, швидко, аж раптом - повільний такт
Тіл манливі вигини, спокусливі рухи
- У нашому паралельному...
А знаєш , я в це вірю, я майже впевнена,
що десь у світі, не вцьому, а в паралельному,
з тобою, живем ми в будиночку, біля пляжу
Нас промінь лоскоче:"лінивці, вже час прокидатися",
від сну відрива, лиш безмежне бажання обнятися
У турці кава, що пінкою, тричі має піднятися,
млинці з малиною, та збитими вершками,
цілунки , посмішки ,з вершково-малиновими вусами,
- Фантазії...
Чуттеві та закохані ,
розлукою сполохані
Фантазії палкі мої,
у сни нічні непрохані
На постілі фіалковій,
пахкій ,пухкій,доранковій,
росою недоторканій
Під вітами бузковими,