Бути тобоюБУТИ ТОБОЮ
Розбитими колінами ввіпершись об асфальт,
Повільно сходить сонце із перших шпальт.
Ловлю оком, точніше його краєм
Твій безтілесний схід і нарікаю в собі раєм.
Мій світ гойдається, підвішений на нитці
За палець неба, що купається у молоці.
ВулиціЯка пуста вулиця...
Невже найгірше збулося
Така безвітряна...
Дивиться в темні вікна
В сни боржників світла
Така пуста вулиця
Як же ми тут зіткнулися
ВулицяЯка пуста вулиця...
Невже найгірше збулося?
м-м...
м-м...
Така безвітряна,
Дивиться в темні вікна –
Сни боржників світла.
м-м...
Де вониІ
Де вони, де вони:
Тихі добрі слуги світлої моєї сторони?
Де ви, де ви?
Знаєте, мене обсіли леви.
Знаєте, тут,
де я замітала - виступив бруд!
ДемониДе вони? Де вони?
Тихі добрі слухи світдої моєї сторони
Де вони? Де вони?
Знайте, мене обсіли леви
Знайте тут
Де я замітала виступив бруд
Пр:
ДеревоСлухай, як дерево пускає коріння
Всередині тебе, його гілля
Вигналось вгору до сонця жилами рук.
Там, на вершку, біля твого гнізда
Виростуть скоро нові міста,
Вулиці твоїх думок –мощений брук.
Приспів:
ДощіСлухай дощі замість новин
Десять нудних годин... годин...
Твоє житло – мокрий картон –
Десять брудних вікон, вікон...
Як би то у... як би то в
Нього ввійти і залишити щось,
Чи залишитись, як хтось...
ЖучкаЖучка
Лягай мені, німина,
Тихо на коліна.
Тиждень-другий і землі
Піде з рота піна.
Вийдуть з дому двірники -
Стануть гарувати,
за що мені стільки сумних пісеньМамма,
Який то сьогодні день?
Не відсувай штор, бачиш, я сплю,
А в небі багато пісень!
Багато тяжких нот,
Багато гірких слів.
Вже краще втикати в ноут,
На пару днів
Зимова румбаІ
Цієї зими я відгортатиму сніг
Таємно від всіх.
За енним своїм замком
Стану сама в собі двірником.
Цієї зими я відгортатиму сніг
З прибитих вагою стріх.
Сонним котам дивина,
ІкониАвтори:Один в каное
Подивись, яка красива лілія
Позолоченим курсивом твоє ім’я
Сліди від губ,
Тонкі мазки маслом
Чи чути там мене за склом?
КолисковаЩе більше української музики та кліпів тут:
vk.com/ua_music
Ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота,
Сон дрімоту питається:
"Де ми будем ночувати ?"
Коти1.
вже не засну, не треба до ста.
стала чутлива як шерсть твого пса.
втома, втома як тона
...на
очі, віки, двері, вікна, вікна..
квіти, дерева, звірі йдуть без кінця
тихими рисами твого лиця.
ЛюО, як мало днів, як же мало днів.
Я тебе -на чверть, ти мене -на пів.
Тільки не дивись, як я буду йти,
Сам від того йдеш в руки гіркоти.
Всі мої слова, я на них стою.
Що тобі до них? Я не продаю!
Твоя кислота в моїй простоті
Випалила всю
маленький хлопчикМаленький хлопчик,
який мовчить,
У тебе око одне кричить,
Ти підеш в Рай ,
Здаси на п"ять,
Бо ти німий і не кажеш...
Маленький хлопчик,
МаммаМамма,
Який то сьогодні день?
Не відсувай штор, бачиш, я сплю,
А в небі багато пісень!
Багато тяжких нот,
Багато гірких слів.
Вже краще втикати в ноут,
На пару днів
НебоСьогодні небо таке раптове,
Трохи готичне і ледь барокове.
На білі плечі чиєїсь втоми
Складає у стопи небесні тони.
Небо шукає, небо знаходить.
Спустилося з даху і знову ходить,
Ходить грозою, лягає в квіти,
Трохи полЕжить і мусить іти
Ой, ходить сон Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота.
Сон дрімоту питається:
"А де будем ночувати?"
"Де хатинка тепленькая,
І дитинка маленькая,
Туди підем ночувати,
ОсіньI
Море лягає в пісок, коли осінь
Приходить з пустим відром по морську сіль.
Повільно входимо в жовтень ми, обважнілі тіла,
Так ніби він з води і піску,
А ми – зі скла.
Пр:
от і всеЯ зламаю тебе за раз,
Я вже маю на то план.
Зачекай тільки, зараз
Перекрию у ванній кран.
Ти не зможеш тоді піти,
Ти вже зараз не можеш,
І кити, на яких ти,
Розпливуться хто-куди,
ПишиПішы, пішы свае вершы,
Я буду тут у адзін аршын.
Я буду летаць над табой,
Як ціхі гук, як супакой.
Запаляць хутка ліхтары,
Запахне бэзам на двары.
А ты ляжы і паўтарай:
Я бачу свет, бачу рай.
ПішыПішы, пішы свае вершы
Я буду тут в адзін аршын.
Я буду летаць над табой
Як ціхі гук, як супакой
Запаляць хутка ліхтары
Запахнет бэзам на дворы
А ты ляжы і паўтарай:
Я бачу свет, я бачу рай...
Пообіцяй ПООБІЦЯЙ МЕНІ
І
Скільки можна лити, скільки можна бавити слова?
Вони –не діти!
Між бетонні плити пробивається-кричить трава:
«Я –жива!»
Дайте їй руку, відступіть їй світла, дайте води!
Пообіцяй меніСкільки можна лити, скільки можна бавити слова?
Вони не діти
Між бетонні плити пробивається-кричить трава:
«Я –жива!»
Дайте їй руку, відступіть їй світла, дайте води!
Я ж бачила, я зрозуміла знак:
Усе навпаки і усе не так,
Навіть ти!
Пообіцяй мені мінусСкільки можна лити,
Скільки можна бавити слова?
Вони – не діти!
Між бетонні плити пробивається,
Кричить трава: "Я – жива!"
Дайте їй руку, відступіть їй світла,
Дайте води!
Я ж бачила, я зрозуміла знак:
Про білизнуА вітер тихо колихав білизну,
яка висіла на краю балкону
і віддавалась повністю, наскрізно
промінню стихлому, та ще палкому.
згасав яскравий вечір, колихались
смарагдові листки натхненних вишень,
і моє серце, що не розкохало,
Просто цілуй в губи а далі якось будеЯка пуста вулиця...
Невже найгірше збулося
Така безвітряна...
Дивиться в темні вікна
В сни боржників світла
Така пуста вулиця
Як же ми тут зіткнулися
РибкаРибка
Маленька-маленька рибина,
Де твоя велика глибина?
Що ти робиш тута?
Тут з водою скрута,
Море тут по кісточки,
Горя тут бочки!
РумбаРумба
І
Цієї зими я відгортатиму сніг
Таємно від всіх.
За енним своїм замком
Стану сама в собі двірником.
Цієї зими я відгортатиму сніг
Саме та ОсіньСАМЕ ТА
(020430), (010030),(020430),(010030),(020430),(040430),(050430),(010030)
I
Море лягає в пісок, коли осінь
Приходить з пустим відром по морську сіль.
Повільно входимо в жовтень ми, обважнілі тіла,
Слухай дощіСЛУХАЙ ДОЩІ
І
Слухай дощі замість новин
Десять нудних годин.. годин..
Твоє житло –мокрий картон –
Десять брудних вікон, вікон..
Як би то у, як би то в
СтіниВовчі лігва, нори лисячі,
А люди хочуть бути вищі.
Сади бетонно-балконно-висячі
Над рівнем моря на сотні, тисячі.
Ввімкнули вікна, вікна вимкнули,
Відкрили вікна – щось викинули.
Плани на вечерю, макарони з сиром,
Заїдають крекером тато з сином.
Твоя кислота в моїй простоті випалила всюО, як мало днів, як же мало днів.
Я тебе -на чверть, ти мене -на пів.
Тільки не дивись, як я буду йти,
Сам від того йдеш в руки гіркоти.
Всі мої слова, я на них стою.
Що тобі до них? Я не продаю!
Твоя кислота в моїй простоті
Випалила всю
Теплі котиВже не засну, не треба до ста.
Стала чутлива, як шерсть твого пса.
Втома, втома як тона
...на
Очі, віки, двері, вікна, вікна...
Квіти, дерева, звірі йдуть без кінця
Тихими рисами твого лиця.
Бери собі мої
тихими рисамиКоти
1.
вже не засну, не треба до ста.
стала чутлива як шерсть твого пса.
втома, втома як тона
...на
очі, віки, двері, вікна, вікна..
ТугаТуга
-Туга,
За ті дні вже друга,
Можна просто стерти, чи ні,
Всіх, хто був до нього в мені?
-Ні…
Ходить сон коло віконХодить сон коло вікон,
А дрімота коло плота,
Сон дрімоту питається:
"Де ми будем ночувати ?"
"Де хатинка тепленькая,
і дитинка маленькая
Там ми будем ночувати,
ЧовенХвиля радісно плюскоче та леститься до човна,
Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:
«Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?»
І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить:
«Відки взявся я — не знаю; чим прийдеться закінчить
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
Скали грозять, надять-просять к собі береги мене.
човен минусІ повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить:
Відки взявся я — не знаю; чим прийдеться закінчить
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,
Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
чорними, білимиЯ підіграю,ти будеш гуру.
Ми станем шахами,а дошка-стінами,
Ти будеш чорними,а я...
Ти будеш чорними,а я - білими.
Зваж небо кольору мокко,
Тільки б не збігло там наше молоко.
Усе,зберись,нам треба стати цілими,
Чотири хвилини
Знаєш, коли ти ішов,
Я стояла отут божевільні чотири хвилини.
Потім дістала з кишені, відкрила
Свої заляпані соусом крила.
На них записала останні новини
Про те, що насправді ти – зовсім не Бог,
І твоїх гріхів стане на двох.
ШахиI
Давай зіграєм в добру гру,
Я підіграю: ти будеш гуру!
Ми станем шахами, а дошка –стінами.
Ти будеш чорними, а я..
Ти будеш чорними, а я –білими.
Зваж, небо кольору мокко –
Тільки б не збігло там наше молоко.
я так бiльше не можу , шукати в кожному тебеРеквієм. Забудеться.
І
Я так більше неможу:
Уповати на Божу
Невидноту.
Так, ніби ти -тут, ніби ти -тут..
Янгол. Антени
куплет:
G F# Bm Bm
приспів:
G F# Bm Bm (перша і остання стрічки)
G F# Bm D (друга і третя стрічки)
І
Янгол.Антени.ЯНГОЛ. АНТЕНИ.
Міцно тримайся за вікна, чиясь солодка цікавосте!
На моєму даху вже давно нічого не росте.
Трос відв’язали були і дім мій відчалює
На глибину, де щось та й чекає..
Тихо ж бо, мій янголе,
янголе1.
Міцно тримайся за вікна,
Чия солодка, цікаво - стеля?
На моєму даху вже давно нічого не росте,
Трос відвязали, були..
І дім мій відчалює,
На глибину,
Де щось ти чекаєш.