Текст песни Оксана Забужко - Диптих 2008. Частина 2

Исполнитель: Оксана Забужко
Название песни: Диптих 2008. Частина 2
Дата добавления: 22.08.2016 | 20:32:41

Просмотров: 72
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

На этой странице находится текст песни Оксана Забужко - Диптих 2008. Частина 2, а также перевод песни и видео или клип.

Кто круче?

Оксана Забужко

или

ОдноНо feat. SunSay

8.08.2008
Історіє, суко,
ти знову хапаєш мене за горло,
ти знову витрушуєш з мене душу,
ти знов заганяєш мої думки
в чорний тунель нутряного крику:
«No passaran! Вони не пройдуть!» –
засипаючи решту овиду
сірим щебенем ранкових новин,
інтернет-курявою, як по бомбьожці,
знов закрашуєш світ у всього дві барви зі спектра:
офірною кров’ю – червоне,
і коричневе - брудом підлот…
І знов мене косять безсонні ночі,
як площу, по котрій проходить армія,
і знов я влізаю в танк,
простукую панцир, підрихтовую коліщатка,
підкручую слова петицій і апелів, щоб жодне не затнулось:
No passaran! Вони не пройдуть!..

Історіє, суко, будь ти проклята –
вони ж проходять, вони ж завжди проходять:
по трупах наших надій,
по золі згорілих ілюзій -
не так, то інак, не прямо, то боком, раком,
маневром, обходом захоплюють території
одну по одній, сунуть з розколин, щілин,
з увімкненого й вимкненого, з отворів і розеток,
обертаючи все на загладу, вкриту лузгою
зжованих життів
і схаркнутих вір…

Так чому ж я мушу
стояти на цім п’ятачкові - вузенькім окрайчику -
в повному бойовому виряді, з протигазом включно,
і волати, як оглашенна: «Вони не пройдуть!» -
невже лиш на те, щоб подати знак
(променем ліхтарика по безкрайній мапі)
що у цій-от точці – принаймні в цій, -
допоки її закрито
шістдесятьма каге мого живого тіла,
вони й справді -
не пройдуть? 08/08/2008
History, bitch,
again you grab me by the throat,
you again shakes off my soul
you chase my thoughts again
black tunnel nutryanoho cry:
«No passaran! They will not pass! "-
falling asleep rest of Obed
gray gravel morning news
Internet vapor as on bombozhtsi,
zakrashuyesh world again in just two colors of the spectrum:
ofirnoyu blood - red,
and brown - mud meanness ...
And again I mow sleepless nights,
as an area in which the army is,
So I get into the tank,
prostukuyu shell, pidryhtovuyu wheel,
pidkruchuyu words Petitions and Appeals to none zatnulos:
No passaran! They will not! ..

History, bitch, be thou cursed -
they are, they always are:
on the corpses of our hopes,
burnt to ashes illusions -
not, inak, not directly, then sideways, cancer,
maneuver bypass seize territory
one by one, shoved with crack, cracks,
with on and off, with holes and sockets,
turning everything into ruin, covered husk
zzhovanyh lives
and sharknutyh believe ...

So why should I
stand in this patch - narrow okraychyku -
in full battle vyryadi with masks, inclusive,
and cry as catechumens: "They will not!" -
Had it not only to have to give a sign
(Flashlight beam on the vast map)
that as this point - at least in this -
until it closed
sixty Kage my living body,
they really -
will not work?