Анатомія болюЯ б вирвав серце і язик
Та чи зумію я мовчати
І жити з відчуттям палати
Що має номер шість
Хтозна куди веде цей шлях
А може краще і не знати
І не кричати й не благати –
БратЗберуся – зверну гори
Зітхну – розжену хмари
Повидираю з серця
Старі чужі примари
Бог – свідок, я не знаю
Як буду жити далі
На глибині трьох чарок
У озері печалі
Було
Ти сумуєш самотня,
Хоч весь світ у твоїх руках,
Під ногами безодня,
А позаду нелегкий шлях.
У тобі стільки вбито
І поранено ніжних слів,
А волосся, як жито,
ВонаВона любить писати листи
І любить дивитись на схід
Вона знає коли треба піти
І те, чого робити не слід
Вона чула порожні слова
І знає, яка їх ціна
Та щоранку встає ледь жива –
Не потрібна нікому вона
Гарний час для початку - 2014Зараз дуже гарний час для початку
Щоб нарешті все почати спочатку
І для цього вам достатньо закрити
Те, що зараз перед вами відкрите
В телефоні або в відеочаті
Або просто зачинитись в кімнаті
Зараз дуже гарний час зрозуміти
Що давно вже треба було змінити
Дощем І ПіскомВересневий дощ
Мені обличчя обпік
Скоро прийде зима
Скоро Новий рік
І люди запалять
У оселях вогні
Хто стареньку гірлянду
Хто французький камін
Камо грядеш - 2014
В німих очах топився страх
Та не сповільнювався його крок.
Хоч перед ним із вишини
Плелося павутиння блискавок,
Та він ішов, ішов в грозу,
На лаві запасних тримав сльозу.
Його життя, його пісні -
Мам Я РокендроллМама, ти знаєш
Навколо одні вампіри,
Релігійні фанатики,
Озонові діри
Висмоктують кров
Мама, де рок-н-рол?
Мама, ти знаєш
Молися На МенеНавколо лиш стіни
І сотні віконних лихих очей
Я згадую міни
А також чимало твоїх речей
Твій голос здалеку
Лунає без смаку болючих нот
Моя немаленька
Життя так не схоже на кіно
Не віддам - 2014Я забув про жаль, забув про біль,
Загубився десь посеред радіохвиль,
Долетів до сонця і до снігів.
Я старався, я вірив, я так цього хотів,
Але де б не був я увесь цей час,
Залишався завжди біля твого плеча
І кричав назустріч твоїм слідам:
"Я тебе нікому не віддам!.."
НепробаченаВкотре сотні доріжок
Простяглись до небес,
Серед сліз і підніжок
Я знайшов себе
За три кроки до раю
І за крок до пітьми,
Але щось ще тримає
Білими сітьми,
Новорічна
Знову рік промайнув, прокотився –
Хтось звернув, ну а хтось залишився,
Щось прибуло, а щось ми віддали –
Сподіваюсь печалі
Сніг на шибку кладе візерунки,
А в думках одні лише подарунки
І не хочу ні на які Гаваї –
Сьогодні ЯСьогодні я
Заплутаю свята і будні
Побачу що друзі та судді
В одному обличчі сплелись
Сьогодні я
Тебе зрозумію напевно
І стану якимсь невід’ємним
Я стану таким як колись
Ти Живеш У МеніТи живеш у мені
Міліардом пісень,
Ти живеш у мені
Кожну ніч, кожен день.
І несеш з собою ти мені
Десь далеко, в глибині,
І уві сні, і на яву -
Та, для чого я живу?..
Ті, що люблять рокНе дивись, що в мене брудна джинса,
А в кишенях забагато на вік дірок
Я ще вірю в те, що справжня краса
Визначається за тим, як ти любиш рок.
Не зважай, що треба довго іти,
А в обличчя нам летять глина і пісок.
Озирнись – навколо сотні мостів,
Ті,Що Люблять РокНе дивись, що в мене брудна джинса
А в кишенях забагато на вік дірок
Я ще вірю в те, що справжня краса
Визначається за тим як ти любиш рок
Не зважай що треба довго іти
А в обличчя нам летять глина і пісок
Озирнись - навколо сотні мостів
Я ПовернусьОпіум - Я повернусь
Я повернусь
Крізь мур дощу, -
Я послизнувсь,
Я відімщу
Своїм катам,
Своїм братам,