- Happy End
Нарисую мелом, напишу:
«Ухожу».
Два сценария одной судьбы,
Разный взгляд и цвет одной игры.
Не забудем мы, что ты была,
Не вернешься к нам ты никогда.
Помните писали нам в открытках
- Бумбокс - Вахтерам мінус
Ви не сприймаєте дим, що зник,
Усі зникають слова, навкруги мара.
І лиш тепер розуміємо ми,
Що повернути не можна час назад.
Ви. були з нами і в радості, і в біді,
Не забували про нас ні на мить.
І так судили ми погляд ваш
Ви не звертали уваги на оклик наш.
- ось і закінчився рік
Ось і закінчився рік зі школою прощаємось ми
Чом же найкращі шкільні дні відлітають у сни
Згадую перший урок мудрі поради й слова
Що відкривали нам світ, вели у простір життя
Школо моя! Ти прощавай, не забувай
Як перший раз ми увійшли в цей клас
Школо моя! Вчителю мій, ти пригадай
- плюс
Люди Карніц "Ми ще повернемось!"
Сонце у небі лагідно сяє, дзвоник дзвенить, Сміхом дитячим сповнився цілий світ. Нас вчителі назавжди проводжають, час летить, Раптом усі ми дорослими стали вмить. Приспів: Школа сумує, школа чекає, дивиться пильно в даль, Дзвоник останній, кульки злітають ввись. Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай, Ми ще повернемось, ти не журись. Мов наречені наші дівчата, квіти весни, Юність травнева в щирих очах бринить. Наші батьки зажурилися раптом, мов у сні, Раптом усі ми дорослими стали вмить. Приспів (2р.): Школа сумує, школа чекає, дивиться пильно в даль, Дзвоник останній, кульки злітають ввись. Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай, Ми ще повернемось, ти не журись. Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай, Ми ще повернемось, ти не журись.
- Прощавай
Ще не вмерла України і слава, і воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануємо ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
- Прощавай, моя кохана школо
Прощавай, моя кохана школо,
Дитинства край нам не забудь ніколи.
У нашім серці і душу нехай звучить сумна мелодія.
У житті минають дні за дням , та любов до тебе до нестями,
Та тільки хочеться не рвати струни , як болить душа моя.
Приспів:
І мати силу
відірватись від землі,
- Прощавай,рідна школа моя
1. Пролунав дзвінок останній,
соловейком віддзвенів.
Ми йдемо в дорогу дальню
на очах у вчителів.
На душі бренить тривога,
занімів порожній клас,
то дитинство босоноге
проводжає тихо нас.
- Роки золоті
Правду кажуть,що в житті усе минає
Лине час за кроком кром і його не зупинить...
Та я знаю,що байдужих не буває
В день,коли шкільний дзвінок
В останнє задзвенить.
Спогади й надії і юнацькі мрії...
Сто доріг тобі у житті цей дзвінок тобі відкриє...
- Шкільні роки
Швидко плинув час рік за роком і дорослі ми
Сумно й весело та позаду вже шкільні роки
Нас навчали щоб прагнули до знані я і ти
Ти до мрій своїх хоч бувають не легкі шляхи
Хоч бувають не легкі шляхи
Позаду вже шкільні роки
Приспів