- втома.
а ви знали, що втома в'єдається в шкіру
і пронизує наскрізь до судин і кісток?
втомилась - що мертва: без посмішок щирих
І вже без питань - парапет чи місток
коли б'ється думка: ну, давай же, на перший
на будь-який потяг подалі від слів
втомилась від смуг: то тут рай, то депрешн
і ще більше - від власних мовчань
- за Україну.
Тарасе, Тарасе, почуй, одзовися
Ти бачиш, народ твій осліп і оглух?
Від горя. І сліз, що Дніпром пролилися
Хоч ще не розтяли на тіло і дух.
В нАс трішки є сили, є волі і миру
Але іх залишилось зовсім на дні
Кати все сміються - злодійства кумири
- іі шкіра пахла весною чи абрикосами
ії шкіра пахла весною чи абрикосами
від очей цих пішло грецькою фосфорос
і волосся кольору стиглої осені
наче для доторків створювалось
і сміялась так... наче щастя випила
цілувала мурашливо і зовсім без тормозу
свавільна ніжна і нестерпно дика
- колись пройде час..
колись пройде час
і, може, нам пощастить
і серед сотень імен
ми, нарешті, оберемо власне
і тоді новий початок
і нова спільна мить
наповнять теплом
безапеляційно і вчасно