- 8 Березня
8 березня!
Скоро вже наступить свято весняне,
Шкода, що це свято швидко так мине.
І бабусю й маму треба привітати,
І наш татко думає, що ж подарувати.
Приспів:
Восьме березня – це свято всіх жінок,
Восьме березня не проходить без квіток.
- Заспівай мені, бабусю
Знов моя бабуся пісню заспівае
И, відклавши справи, сяде край вікна.
Я дрібненькі зморшки на щоках торкаю,
Але ти для мене завжди молода.
Кожен день дитинства звязаний з тобою.
Ти мене навчила мудростям життя.
В першому коханні, в радост і олі
- ов камагечесан
ღ Приветик, меня зовут Женька!))
Я приняла твою заявочку, это значит ты мне понравилась)))
Если ты не будешь мне писать, а тупо висеть в моих друзей, я тебя удалю!*
Так что рисуй граффити, пиши на стене, кидай песенки, коментируй альбомы, дари подарки, повышай рейтинг* ღ
- про борщ
На світі є у кожної країни
улюблена національна страва
а от у нашій неньці Україні
про борщ завжди ходила добра слава
приспів
Чому народ співає в сніг і в дощ?
- про кухню
I had nine lives but I lost all of them
and I’ve been searching in the night
and I’ve been searching in the rain
I tried to find them
but they disappeared
they walked away they dressed in black
they left my side and all I say
is that I wasted time
- Про сало
За віконцем весна розквітала
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало
Величезним кухонним ножем
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені
Безневинне таке й симпатичне
- Про школу
Подивись там у небі журавлі
З вітром у ключі вони летять
Тай незнаю де їх рідний дім
Той рідний дім який ти школою назвав
Тай незнаю де їх рідний дім
Той рідний дім який ти школою назвав
- Степом, степом
Степом, степом...
Слова: Микола Негода
Музика: Анатолій Пашкевич
Степом, степом йшли у бiй солдати.
Степом, степом – даль заволокло.
Мати, мати стала коло хати,
А кругом в диму село.
- Танець маленьких каченят
На шагающих утят быть похожими хотят,
Быть похожими хотят не зря, не зря.
Можно хвостик отряхнуть и пуститься в дальний путь
И пуститься в дальний путь, крича "кря-кря".
И природа хороша, и погода хороша,
Нет, не зря поет душа, не зря, не зря.
Даже толстый бегемот, неуклюжий бегемот
От утят не отстает, кряхтит "кря-кря"
- Як згадаю я про батька, заплаче душа
Пам'ятаю, тату, давним-давно
В пам'яті моїй, як німе кіно:
Я мала сміюся, ти молодий.
Згадую щодень, я той час золотий.
Думала тоді, ніби ти чарівник.
Ти ж бо ним не став, бо того ти звик,
Що любов батьківська спроможна в усе
Просто мене любив над усе.