Помаранч все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Я і ти, ми мали б чути останнє метро на собі
Заважати їм спати, любити своє
Так відверто, тобі не все одно
Ти так часто мовчиш – так, думаєш, краще
Та тобі не все одно, тіло твоє про інакше

Приспів:
Я маю що тобі сказати

Скільки раз я питав, чи ти хочеш спати, пити
Скільки раз я казав: так не можна далі жити
І втомились весь час, не кричати, не палити
Вранці не засинати, себе вмити, себе вчити
Сама собі не віриш, сама на себе не зважаєш
Я піду зрозумієш і мені не заважаєш
З осені піде сніг, я це знаю, ти це знаєш
Ввечері я прийду, ти не хочеш, та чекаєш

Ми не вірим жінкам
Ми не вірим пліткам
Про таких, як і ми
Знаєш, я б за те вбив
Ми не вірим богам
Ми не вірим зіркам
За безсоння годин
В алкоголі хвилин

Не читай мене, ти бачиш
Я сьогодні просто сам не свій
Я все знаю, ти все бачиш
Та собі я не говорю стій
Нам не до слів, коли ми разом
Не до слів коли поміж людей
Та я її впізнав одразу
Серед тисяч інших пар очей

Вже декілька тисяч слів, я чув і не розумів
Я бачив, ходив, придивлявся, та тільки мені
Весь час заважало щось, і як би я не хотів
Мій погляд знову і знов застивав на тобі

Приспів:
Я можу сміятись день, я можу не спати ніч
Та запах іспанки я чую крізь відстань і дні

І між нами живуть
Нещасливі люди
Самі вранці встають
Ніхто їх не будить
Їх не знає ніхто

Приспів:
І серед низ тебе немає

Ти виживи мене з землі
Викинь мене із міста
Стільникові антени мої всі зламай
На білу сорочку мою
Розлий своє "іскристе"
Вранці у ліжку мене не впізнай
Але сьогодні я хочу, щоб ти була ніжна
Така собі чиста, така собі грішна

Скажу я тобі правду без білизни і просту
Візьмеш її до себе (якщо це тобі треба)
Зламаю телефони, фотоплівки і весну
Щоб взяти тільки тебе (якщо це тобі треба)
Між ними та між нами
Обличчя полюсами

Приспів:

Я майже вже забув смак свіжої питної води
Я вже давно не чув, як ранком сонне місто встає
Я вже забув той час як ти мене питаєш де ти
Я вже забув той день де руку мені хтось подає
Цікаві речі є, але мені чомусь не відомі
Цікаві люди ходять, але мені чомусь не до них
Так тяжко мені від постійної нестримної втоми
Я навіть не помітив як плеєр мій давно уже стих

Обличчям чи спиною
Ти завши біля мене, я поруч із тобою
І вільним днем своїм, ти ділишся зі мною
Для нас це так важливо
Та час тільки вперед, ми виросли з тобою
Попереду міста, дорогою новою
Ти завши біля мене, я поруч із тобою
Інакше неможливо

Знаю, я від тебе слів і знаків не чекаю
Холод твій у погляді я пробачаю
Звідси ми однаково підемо разом
Ми з тобою завжди хочем все й одразу
Ранок подарує нам сніданок з чаєм
Можем ми з тобою все, що забажаєм
Нам не пояснити що ми відчуваєм