Пошепки все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

все життя скреслити одним вибором
ночі вже не ті і кожен мовчить
я зведусь на ноги чекаючи вироку
а за спиною хтось говорить - біжи

недописані тексти.. спалю в каміні
нерозказану прозу втоплю в вині
в цьому світі ілюзій кому ти потрібен

Мы создаем наши жизни
Из печалей и радостей
И в этом крохотном мире
Мы вставали и падали,
Нас учили держатся за мечты и стремления,
Ведь в этом каждый из нас, в этом наша вселенная.

Весь мир в твоей голове,

Наша кафешка на розі давно пуста і закрита,
Отак буває ненароком: зима серед літа,
Снігом залиє вулиці, сховавши від бруду
І ти забудеш, забудеш, забудеш, забудеш.
Твої улюблені квіти під снігом зів'януть
I вже, напевно, не працює старенька кав'ярня.
Як ми зустрілись вперше, ти вже не згадаєш
І ти зникаєш, зникаєш, зникаєш, зникаєш.

Будь моїм першим номером,
будь моїм стимулом.
І серед демряви ночей -
веди мене.
Заший усі мої царапини,
всі мої рани.
І будь зі мною своїм серцем.
а не словами.

намалюй мені білі квіти
де пелюстки летять під вітром
тої осені жовте листя
що ніяк не дає зігрітись

намалюй всі морозні ранки
і птахів що бояться впасти
намалюй неймовірне щастя

це просто звуки моїх слів на натягнутих струнах
сьогодні я буду твій.. завтра мене забудуть
і без ніяких обіцянок... ні слова любові
а ми на різних сторонах як небо і море

не варто слів мені в спину.. я всеодно покину
ми не сімя.. і я ніколи на потяг не встигну
я не приїду серед ночі з оберемком квітів

Де ранок блукає сонно,
Де місто прошите вітрами,
Зійдуться серця незнайомі,
Щоб потім сплестись думками.
І посеред шумного руху,
В буденності сірій ваті,
Де ніч в двері стукає глухо,
Хтось схоче когось обійняти.

ми залишили тут сліди і повернемось знову
усі дороги пройдено - завершені розмови
наш білий прапор висить піднімаючись в гору
і ми життя віддаємо і складаємо збрю

нам розпочати все б спочатку але слів бракує
і на полях залитих кровю не літають кулі
могили повні сльозами і не вернути брата

Коли ранкове місто замалює
З прозорих буднів зібрані афіші,
Чиясь душа у натовпі відчує,
Наскільки сильно їй потрібна інша.
Проспекти заплетуться за бульвари
І, поки хтось когось десь впізнає,
Одні шукають дивовижні чари,
Одні за руку втримують своє.