- Гойда, гойда
Гойда, гойда-гой, ніченька іде,
Діточок малих спатоньки кладе.
Під вікном тремтить вишенька мала,
В хатку проситься, бо прийшла зима.
- Дивина
Залишає смуток свої причини,
Коли на тебе суне найдивніша дивина.
Бігме, крізь сиві простори
Кричить-бринить, тремтить-дзвенить
Таке неозоре – навкруги...
Плужать плуги,
Вимішують леміхом лемкам поле.
Ой в долині бадьорі бабаї
- Довбуш
С малолєтства в горах проізрастав,
Справєдлівості поняття від пріроди пріняв
Довбуш!
Для каждого гуцула як батько родний,
Для панів любої масті як собака цепний
Довбуш!
Приспів:
- Етнопалм
Цвітуть дрєви-баобаби рясно у савані,
Зажурилась дівчина молодая,
Не танцює, не співає разом з юнаками,
Про своє кохання думає-гадає...
Пішов любко на чужину,
Пішов не простився,
А про нього ані чутки, ані звістки.
- Змія
Тліном пріє пожухле листя,
Вогке небо лягло на ліс.
Просто неба летить сокира
Та змія в темну ніч повзе.
Срібний місяць сховавсь у хмари,
Напилася роси земля.
Заплелись із корінням трави,
В темну ніч змія повзла.
- Кирпата весна
Кирпата весна...
Брунькоголовим деревам осанна, сину!
Відкраяла сповна мені рядна,
Жовтими помаранчами вкрила спину.
У-у! У-у! Теплі мелодії протягом линуть в вікно,
У-у! У-у! Птахи-прочани розтоплюють сніжне панно.
Невмиване тіло землі
- Козацький марш
а вона плюне, і розітре...
оттакенні галушки із салом!
горілки пити не будемо... ні, не будемо! нізащо! та ви що, та ніколи. І не кажіть.. не будемо. Нащо воно.
А спитай його тепер, чи не хоче він від мене в рило? ))))))
- Куди
Куди? Чекай випий води
Пощо? Літо звелось в ніщо
Сімсот молодиць його чекало
А вар’яту й того замало
Борня з солом’яним списом
А в очах верета-завіса
Співанки вранішні зложили в покоси
В хлів-стодолу чари поносим
- Лежиш во гробі
Пройшли облака, радосна дуга сіяєт,
Пройшла вся тоска, світ нам блистаєт,
Веселіє сердечноє, чистий світ ведра,
Єслі миновал мрак і шум мирськаго вітра.
Прощай о, тоска, прощай, зля утроба,
Я на ноги встал, воскрес от гроба,
О, отрасле Давидовська, ти брег мні і кифа,
- Майстровая
Ой коло бро, коло броду брала дівка воду,
Верталися два шевчики з великого роду:
– Помагай Біг, дівчинонько, тобі брати воду,
А справди нас, дівчинонько, на добру господу.
Є шевчики молоденькі, є добра господа,
Старий майстер, (2) молода майстрова.
Ой прийшли ми та до майстра стали говорити:
- Мирон
Запанував всерйоз мороз,
полоскотав бридкі шибки,
лапою хапає голос –
що мені пошепки, то тобі навпаки.
Потайки журиться жура,
сипле копну перлин на млин,
голоду холодно і він
- Місяць
Місяць рожевий подихом злиже
стомлені кригою крила вітру
сяючий янгол бурлаці з шинку
сипле смарагди і самоцвіти
не забувають нікого в Бога
Приспів:
Ой полетів Іван, плаче-співає
- На даху будинку
На даху будинку
Дівчинка з поглядом м’ятним
Цілує паростки неба,
Збирає кошлатість з них
У пазуху ночі, у пазуху ночі,
У пазуху ночі, у пазуху ночі...
І так непомітно
- Не бачу
Не бачу, не чую,
Не бачу тебе з гори,
В якій ти хустинці?
Не чую твоїх пісень,
Чи ти їх співаєш?
Не в змозі тебе доторкнуть,
Ти дуже далеко.
Нема взагалі нічого,
- Охраннік
Вперто метр за метром карбував бульвари
Бодрий, строгий, підтянутий
Охраннік с вневєдомственной охрани,
Охраннік с вневєдомственной охрани.
Свєт струївся по бульвару струйой,
Охраннік заступав на смєну в кінотєатрє "Дружба",
Пристосований під зал ігровий,
- Пліч-о-пліч
Пліч-о-пліч, ніч в рукав,
Сон замовляє коктейль із трав,
Гребінцем розчесав смогів міста чуб.
Дожени жадану,
Вітер втомився, не рве струну,
Вже йому одному латаття лата труну.
- Рано-вранці
Рано-вранці,
Коли спить усе село,
Коли небо
Тільки торкнеться світанок,
Я почну танок!
Коли подих
Літнього ранку
- Цейво-тайво
В Україні весело чудасії творить,
Однако без солі неможливо прожить,
Видобуток солі невідомий нікому,
Доводиться бариг розводити в Криму:
"Ви розумієте, брати, потрібно солі дуже много,
Дуже много солі, дуже много солі!"
Щоб бути чумаком потрібно дуже много знать,
По-перше треба по-понятіям рубать,
- Чайка
Ой горе тій чайці, чаєчці небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
Ой йшли чумаченьки, весело співали,
Вони чайку ізігнали, чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється, край дороги б’ється,
На колінця припадає, чумаків благає.
- Чорна рілля ізорана
Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.
Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена
І кров’ю сполощена, гей, гей!