Ретро попурриСтарый клен, старый клен, старый клен стучит в стекло,
Приглашая нас с друзьями на прогулку.
Отчего, отчего, отчего мне так светло?
Оттого, что ты идешь по переулку.
Отчего, отчего, отчего мне так светло?
Оттого, что ты идешь по переулку.
Ты глядел на меня, ты искал меня всюду,
Аа, люліА-а люлі-люлі
Налетіли гулі,
Сіли на воротях
В червоних чоботях.
Ти, Петрику, не гуляй,
Піди гулі позганяй.
А щоб гулі не гули
І Катрусі спать дали.
Біла колискова Ніч, в небі хмари сплять,
І янголи летять до вікон...
Біль, біди всіх часів
Хай оминають всі наш дім до віку...
Ніч у тиші сипле сніг,
У білі шати білий світ вдягає.
Засинай і уві сні
ВидихиЛюди навколо фарбують обличчя,
Вдягають у місто щоразу нові імена,
Мають цікаві приховані звички,
Поводяться ніби триває війна.
Приспів:
І я собі дивлюсь у небо,
Уважно слухаю вітри,
Дiвчина така яОсновна тема (спрощено): F# H7 F# H7
Приспів:
F# H7 F# H7
От така я, дівчина така я. |
F# H7 F# H7 | (2)
Сватай мене, серденько, - вийду я. |
день і нічМоже щось зі мною сталось
Може сонце так сховалось
Але мушу розмовляти
На підлозі кімнати
І ніхто мене не чує
Я кажу – його дратує
Час іде, а я не знаю
Що будую, що ламаю
ЗневіриласьТремтять руки, мов гілля дерев від холоду,
Ниє серце, мов щеня скавчить від голоду.
Все набридло, огидло, пропало,
Все, що розумом вірила, знала.
Приспів:
Зневірилась я, розгубилась,
Мов лебідка, зраджена розбилась.
Колискова синуМоє миле дитятко,
Зійшла в небі зоря,
Спи, маленьке хлоп’ятко,
Спи, моє янголя.
В світі доброго і злого
Ти пізнаєш свій шлях,
Спи, чарівний мій друже,
Косиця квітнеЛягла б собі спати,
Бо ніч вже вийшла.
Ой, завтра з хати
Я би десь пішла.
Пішла, пішла,
Милого зустріла,
Повіншувала,
З ним снідать сіла.
Котику сіренькийКотику сіренький,
котику миленький,
котику волохатий,
не ходи по хаті.
Не ходи по хаті,
не буди дитяти,
дитя буде спати,
котик муркотати.
Мертві трояндиМертві троянди не потривожать,
Не заспокоять своєй красой,
Мертві троянди - пам'ять про роки
Яскравим сонцем веде за собой.
Крижане царство не потривожить
Там, де не буде битися скло,
Та й може бути - мертві троянди
Знову розквітнуть під моїм вікном.
На початкуНа початку вересня
У обіймах сну
Ми удвох занурились
В теплу глибину.
Сім століть минуть згори
І лишень тоді
Понад нами зійдуться
Кола на воді...
Над колискоюСпи мій малесенький, спи мій синок,
Я розкажу тобі безліч казок.
Ну що ж ти віченьки знову розкрив?
Спи, моя пташко, то вітер завив.
Стогне і віє уже він давно,
Б'ється і стука у наше вікно.
Геть, розбишако, в далекі степи!
Спи, моє ластівко, солодко спи.
Наша УкраїнаВідірвавшись вранці зі свого ліжка,
ти сказав: "Вже досить, потрібні зміни."
Голова на плечах, цілі прогресивні,
треба взяти вруки справи в Україні.
Твоє слово варте, в ньому воля й сила.
Коли ти мовчиш - не сподівайсь на диво.
Щоб змінити світ, починати з себе
Ну як Тебе не ЛюбитиНу як Тебе не любити?
Як Тобі не радіти?
Як Тебе не любити?
Я назбираю Тобі квіти,
Я розшукаю Тобі трави,
Я розмалюю теплим літом
Вінок ранкового кохання.
ОбіймиОбійми моє лице
Ніжним і ласкавим днем.
Обійми мої слова
Теплим лагідним теплом.
Обійми мої вуста,
Пошепки скажи: "Люблю..."
Обійми мої думки,
В них живуть твої казки.
Одвічний ЛистопадПриспів:
Я напишу листа,
Коли вже ніч густа,
А зорям не до нас,
Їх місяць бавить в снах.
Він буде без прикрас,
Зітхань і нудних фраз,
Без суму і жалю
Ой, де ти
Залишилась я одна на чужині,
Хто мені підкаже як додому дойти,
Хто напоїть мене свіжою росой,
Гей сонечко, я одна з тобой.
Нікому ніколи не знайти мене,
Я піду босими ногами по траві
Ой, Рясна-краснаОй рясна-красна калина в лузі,
Приспів:
Святий вечір!
Ще красніш того дівка в батенька,
По двору ходе, як зоря сходе,
Водицю несе, як пава пливе.
Прокидаюсь яя закриваю коло життя
я зачиняю двері очей
я забуваю свої почуття
я віддаю крик останніх ночей
прокидаюсь
прокидаюсь я
я прокидаюсь
Святий вечірОй рясна-красна калина в лузі.
Святий вечір!
Ще красніш того дівка в батенька.
Святий вечір!
По двору ходе, як зоря сходе.
Святий вечір!
Водицю несе, як пава пливе.
Святий вечір!
Тепер і ПотімДивно з гір вертатися у місто,
Тепер і потім,
І штовхатись вулицями в тисні,
Тепер і потім,
І розуміть:
Тут нічого без тебе не скисло.
Варто зайві речі всі роздати,
Тишави слухали тишу колись серед ночі
чи зранку в потоці сонячних слів
чи може берези жіночо-дівочі
тихі і ніжні пісні
магічність піщаних потоків дощу
розбещеність стриманість хмар
шуршання босоніж по мокрій траві
УкраїнаВідірвавшись вранці зі свого ліжка,
Ти сказав: вже досить - потрібні зміни!
Голова - на плечах, цілі - прогресивні,
Треба взяти в руки справи в Україні!
Твоє слово - варте, в ньому воля й сила,
Коли ти мовчиш - не сподівайсь на диво!
Щоб змінити світ - починати з себе треба,
Ходить СонкоХодить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці.
Ходить дітей присипляє,
Сни чудесні насилає.
- Ходи, сонко, сюди до нас,
Буде тобі добре у нас.
Це моя Країна рідна УкраїнаD# G# D#
Відірвавшись вранці зі свого ліжка,
A# D#
Ти сказав: вже досить - потрібні зміни!
G# D#
Голова - на плечах, цілі - прогресивні,
A# D#
Треба взяти в руки справи в Україні!
Як тебе не любитиНу як Тебе не любити?
Як Тобі не радіти?
Як Тебе не любити?
Em Bm Em Bm Em Bm Em Bm C D C D Em Bm Em
Em Bm Em
Я назбираю Тобі квіти,
ЯкбиЯкби я вітром тобі стала,
Думки твої я б розчесала
І викинула б у світи
На добру волю...
Якби я вітром тобі стала...
Якби рікою тобі стала,
То вмила б твоє серце й душу