- 23 весни
Ще 10 днів чекати,
до нового життя,
ще 10 днів тримати,
зимове забуття...
Скажи, що хочеш жити,
ці дні до самої весни,
нам все одно летіти
до літа й до зими
- В ніч на п'ятницю
Одного разу, наприкінці весни
закрались мрії сумісної зими
Та нас поклали в палату примусових снів
Вони не знали, що ця хвороба не з простих
В ніч на п'ятницю тікали ми
там де вихід коридорами
ми були с тобою хворими
- Вільні люди
Світ подурів, але ми відчуваєм смак
і що би ти не робив - завжди буде так
На фоні сірих облич і металевих стін
ми кольорові сліди залишаєм...
Нас не можна змінити
бо ми вже знаємо хто ми є
нас неможливо спинити
- Дівчина з ароматом кави
Ресторани зачиняються опівночі
Загубили чи забули ми свої ключі
На повторах щастя із моєї пам*яті
Ти бачиш дві людини поруч та на самоті
Може слід піти,
озираючись назад
лід не перейти
- Місто
Надобраніч, сьогодні вже пізно,
Піна в ванній втомила тіло ніжно...
Кімнатний простір натякає на сон,
Моя постіль чекає нових форм...
Надобраніч, завтра буде новий день,
Нове сонце, нові думки,
Завтра буде гарним днем, я знаю точно,
- Я не можу так
Порахуй мої думки,
зачекай, всі сварки потім,
я не можу далі йти,
не треба, годі...
Ну, навіщо ці слова?
Ми у замкнутому колі,
ти едина, ти одна