- Але про це не треба говорити
Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.
Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
- Будь безмежністю
Стань мені стіною
Em D C
1. Твоя глибина така небезпечна, я боюсь
Закинути сіті занадто далеко, але візьму…
Em C
Візьму твій сон, на склі вікон
D Em
Пишу слова «не забувай»,
- За момент...
Момент
1.За момент до вічності я не скажу “ні”.
В противагу грішності сяду в стороні.
І назавжди залишусь я в твоїх очах,
за бажанням, за твоїм переможу страх.
Пр.: Що обі там – ти собі сам,
не зупиняйся, ні.
Та нагадують тобі пісні
- За п'ять хвилин весна
За п'ять хвилин весна, яка вона
З тобою стане?
Між нами тане лід,
Як я в твоїх очах.
Солодкий страх, відомий страх
В той час настане.
Найнереальніші припущення в думках...
- Залишайся поруч
Усміхнись, не плач,
Залишайся поруч,
Ангел-охоронець нам
Іноді говорить,
Ангел-охоронець наш
Іноді говорить:
Усміхнись – заходить
- На краю
Приспів
Захочеш - довірся мені,
я не зроблю лихого, я навіть не вмію.
стояти, хіба, на краю - це люблю.
Зібрати із тисячі слів найпотрібніші -
зайві старання, ти і так зрозумієш.
віддати усе без жалю - це роблю.
- Надворі пізно...
Надворі пізно
Em
Надворі пізно, надворі темно
C
А ти не спиш, ну й даремно
D
А пам’ятаєш, як зорі світять,
C B
- Не літо
Коли серпнево-осіннє небо
Дивиться на тебе сірими хмарками,
Зелене листя стає рожевим,
Червоно-жовтими серпанками....
Приспів:
То це вже не літо,
Це, може, осінь,
- Не чекай на сніг
1. Ти не чекай на сніг,
Та не стрибай в безодню,
Ти не дивись на них,
Просто – смакуй сьогодні.
Пр.: Ліхтарі в порі туману
Роздивлятися не стану,
Вище неба не попруся,
- Небуденні дні
E C
1. Не вперше, сонце сідає не вперше
Am D E
І день завершиться нам.
E C
Туманом встелене озеро світло
Am D E
і так довершено.
- Переписую вірші
Пере-переписую вірші,
на жаль, їх неможливо повторити.
Дороги ці незвідані, дороги ці,
Ти кажеш «я не можу не любити».
Коли твоєму ангелу за 20 літ,
Бажання не збуваються даремно,
І навіть якщо в ангела ясний політ,
За тінню він здається трохи темний…
- Скажи мені, звідки
Скажи мені, звідки є Той,
Хто тебе видумав,
Твої білі квіти зі мною,
Наче по імені
Я називаю тебе,
Я йду здаватись.
Цієї миті пам'ятай, пам'ятай, брате...
- Спочатку було слово
Спочатку було слово,
Спочатку була кава,
І зовсім нецікаво,
Спочатку був твій нік.
У часі інтернету
Нікому нецікаво,
Коли чиясь заграва
Засяє у вікні.
- Сто мільйонів імпульсів
1. Що мені цілий світ –
я піднімаюся з ліжка
заради одного твого «привіт»,
сказаного нишком.
Я загадаю 200 бажань,
Та доторкнувшись рукою,
Ти не злякаєш моїх сподівань,
Думкам не даш спокою.
- Що буде завтра
Що буде завтра, оє –
Ранній день настає,
Розмикаючи срібні окови,
Але поки ще час чекає на нас,
Я собі обіцяю умови:
Не боятись, не втікати,
Не вертатись, не чекати.
- Я усміхнусь
Я усміхнусь тобі крізь сльози, їдь,
Бо профіль вітру вранішнього строгий.
Твій корабель у гавані стоїть,
Готовий до дороги.
А берег знов пустельній і нічий,
А чорна буря розпустила крила,
Але я сонце вишила вночі