Tenebrae// Tenebrae //
(Paul Celan)
Nah sind wir Herr,
nahe und greifbar.
Gegriffen schon, Herr,
БільСірі дні лягають снігом
на моє печальне серце.
Ранки ранять вуха сміхом
і вертають жити в карцер.
Більше пташка не співає
і засохли білі квіти,
які мав я дарувати
Ватра // Ватра //
Ой там на горі палає ватра.
А під небосхилом тоне вечір.
З дримби плавно в вухо входить мантра
і лягає роздумом мені на плечі.
Ой там за горою сідає Сонце.
Запорізький козак(муз. В.Лузан, сл.Й.Струцюк)
Що би хто не звелів,
що би хто не казав,
я сьогодні таки
запорізький козак!
В когось є далина
і своя сторона,
Зорі// Зорі //
сл. і муз. І. Лузан
Десь далеко в морі,
тім молочнім морі,
що мандрує небом
забарився я.
КосарПонад полем іде,
Не покоси кладе,
Не покоси кладе — гори.
Стогне земля, стогне море,
Стогне та гуде!
Косаря уночі
Зострічають сичі.
Криваві жнива// Криваві жнива //
сл. і муз. І.Лузан
Чи бачиш ти, як до Сонця
крадуться хмари?
Чи бачиш ти, як збирається
на грозу?
Кров// Кров //
Біль гніздиться поміж ребер
наче в"язень поміж ґрат.
Я іду, іду до тебе,
йду крізь дощ, іду крізь ґрад.
Я несу для тебе Світло.
Куля під серцем// Куля під серцем //
Хто зна, чи це любов?
Чи ворожий пістолет?
У нього на грудях кров.
У неї на губах мед.
До її солодких губ
Ліхтарями освітлена ніч// Ліхтарями освітлена ніч //
Далечінь, небосхил, зорепад, пустель піски.
Височінь, космічний пил, сніг, град. Я і ти.
Не спіши. Роздивись. Небо - дзеркало. Подивись.
Зачекай, не ворушись. Пригадаємо ми колись.
Любов// Любов //
Не давай мені спокою.
Я хочу бачити тебе такою, як колись.
Огорнутий серцевою спекою,
я журивсь, я журивсь.
Твої руки на моєму обличчі.
Ми танцювали, не торкаючись землі.
Мандрами, мандрами// Мандрами, мандрами //
сл. і муз. І. Лузан
Подихом крижаним
ніч тьмарить надвечір'я.
Птахом весняним
втрачає сиве пір'я.
Молодість// Молодість //
сл. і муз. І. Лузан
Рік лягає зморшкою на твоє чоло,
не питає тебе,
чи згоден ти.
Опускає вниз твоє крило.
Перед тим, як заснутьЗ зашитого рота лунає мій спів.
З камінного серця чути удари.
Їх воскрешають твої дивні чари.
Твій погляд мене відігрів.
В смутку також я бачу світанок.
Героїчно він встає з-під земної кори.
Говори, що ненавидиш! Говори, говори!
Пір'їнаБіла пір"їна на долоні.
Це все, що лишилось від моєї мрії.
Холодний сніг зайшов між скроні.
Солоні змії повзуть з-під вії.
Я спиняюсь. Нікуди йти.
Більш нема вказівної зорі.
Летиш в вирій ангелом ти.
Порожні хатиМіж млинами над головами
Вітер біг у пащу Нави.
Між млинами над тілами
Мчався вітер цвинтарами.
Між млинами над головами
Вітер біг у пащу Нави.
Між млинами над головами...
ПравдаНа поверхні слів
лежать дороги до глибин.
На повістці днів
стомлені питання.
Я спитать хотів,
чи уподібнимось до рибин?
Ми будемо шукати суть
Сльози Матері// Сльози Матері //
(світлій пам"яті Антона Ніконенка)
сл. і муз. І. Лузан
І затремтіли руки матері...
як дощ на вікнах.
Стерти// Стерти //
Чи всі мости спалено і вежі зруйновано?
Питання приходять вночі.
Чи справді нових коней добре підковано
й наточено нові мечі?
Йти війною на власне минуле
Тіло// Тіло //
сл. і муз. І.Лузан
Гаряче тіло, духм"яне тіло,
красиве тіло, чарівне тіло.
Моє тіло, твоє тіло,
наше тіло - наше діло!
Чорний чоловік// Чорний чоловік //
Він стояв вночі
і поки його ніхто не бачить
змінював ключі,
а ще вішав свої тим, кому не стачить.
Потім навіть вдень