АнгелиНебо знає – всі для нього рівні
Виклик або поклик – обирай
Є шляхи – розрізнені і спільні
Від аеропорту – в небокрай
Добре розуміти що ми люди
Світлі і кохані для когось
Коли вибір – мов стрибок в нікуди
Коли літо – пеклом зайнялось
АрмагедонХодить по Місті Ангел в кросівках.
Йде тогорічний затоптаний сніг.
Люди розлізлись по п’яних тусівках.
В пляшці горілки заснув Новий Рік.
Губи кусають скажені собаки,
Тепло і чисто від марноти.
Богові ліньки, а чорту тим паче -
Бором-боромОй бором-бором, боровиною,
Ой, хто ж то їде вечориною?
Ой їде-їде Іван гарненький.
Вчиняй, Галюхно, ти моя пані.
Коли б я пані, я слуги мала
Та й воротенька поодчиняла.
Горганський фронтНіби на тім світі
дримбають мольфари.
На всі штири боки
лиш земля довкола.
Від сухої гілки
серце відірвалось.
Полетіло птахом
Дике полеДике поле:
Вірою-зневірою,
Загнаними звірями...
Може хтось та й виживе...
Хата догоря...
Вершники проносяться...
Вже жита колосяться...
Падає за обрієм
ДомовичокНа поличці біля пічки,
Між тарілок і мисок,
Тихо-тихо в своїй ничці
Хліб жує Домовичок.
Ніччю лазить баняками
Доки спить на лаві Дід.
Розмовляє з павуками
ДумиДуми:
Сніг
Лапатий сніг
Видно
Холодно стало десь
Біг
Шалений біг
ДумкиДумки:
Я хочу знати твої думки.
Я хочу знати, які вони:
Може ж солодкі,
Може гіркі,
Може ж про Мене,
А може і Ні.
Духовний ПарАвізДуховний ПарАвіз:
Ти крокуєш вперед, ти не дивишся по сторонам.
Ти ідеш, не звертаєш увагу на вуличний гам.
У місті, як в морі,
Живеш немов рак.
Я хочу теж,
Навчи мене так.
ЖуравкаОй журавко, журавко,
Чого кричиш щоранку?!
Ой як мені не кричать,
Як високо вилітать.
Ой високо, високо
Клен-дерева у саду.
КолядаВ Віфліємі та й новина –
Діва сина породила.
Породила в благодаті
Непорочна Діва-мати
Положила та й на сіні
У Віфліємській яскині.
Йосиф Діву потішає,
ЛелекаЛелека:
Ой, ти лети, ой ти лети,
Моя лелечко біла.
У небі побий крила.
Вдень за хмари ти лети,
Ой, ти лети, моя лелечко біла.
Нече-нече-не чекай з неба сили.
МаячняМаячня:
Повсякчас біжу кудись,
Важко мені і немило.
Я заборгував комусь,
А кому - згадать несила.
Важче дихати мені,
МусилаЗапрошу я парубків свататись,
Бо вже хочеться мені кохатись.
Приходіте красені до мене,
Звеселіте серденько ви мені.
Як приведу поляка-поляка.
Поляк з Франції привіз коньяка.
Як напився, то почав співати.
Небесна СотняКуди пішла без імені душа?
Чому не дочекалася, стокрила?
Невже не бачила? Тонка життя межа!
Як швидко ти її переступила!
Куди летиш,без імені душа?
Стривай, побудь, послухай як молюся…
Полегким вітром крил кудись руша,
Ой піду я лугомОй, піду я лугом, лугом-долиною,
Чи не зустрінуся з рідною сестрою.
Ой там моя сестра пшениченьку жала.
Сказав її «здрастуй», вона й промовчала.
Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая,
Чи привикла, сестро, без роду самая?
Плаття-ДушаПлаття-душа.
Тіло із себе душу виймало
Та замість плаття її одягало.
Наче царівна пишалася ним,
Незаплямованим і чарівним.
Плаття-душа було сяюче, біле.
Сам п'ю, сам гуляюВід мене моя дівчина пішла.
І вже не в перше.
Дверима гучно грюкнула вона.
І не в останнє.
Сказала на прощання про те, що я невдаха,
Що мама була, як завжди, права.
Багато слів образливих сказала про гітару,
Синя ХмараСиня хмара.
Ой із-за гори, з-за лимана
Ой синя хмара ж наступає
Ой, нумо браття ж, та й наступає.
Ой синя хмара й наступає
А дробний дощик накрапає
СолдатУчора не був, сьогодні нема
Де ж ти, серденя, забув про мєня?
Забуть – не забув, думаю забуть
На 25 лєт в солдати беруть.
В солдати пойду, служити буду.
З солдатів прийду, жениться буду.