ВеронікаТи переживаєш? Та не бійся! Я поряд я іще живий. Хоча і іноді буває не спокійно, та я з тобою, я охоронець твій. І знаєш мам, буває так шо хочу, я залишити, це не просте життя,. Та я живу, є в мене стимул, оберегти тебе від зла. Я знаю мам, буває трохи важко, дивитись як добиваю себе я. та я з тобою, ти не бійся, є в мене ти, а в тебе я. я просто дивлюсь, в очі твої карі, і знаю, що ти станеш в переді. Обернешся лицем своїм румяним, і скажеш, не залишу у біді.
Мені погано, так її любив я, та що брехати, досі я люблю. Та хіба можна розлюбити, яку кохав в вісні і на яву. Я знаю мам, ти думаєш прості слова це, та це є крик, болючої душі. Ти не повинна знати все це, та хоч напишу я на папірці. Я знаю, скажеш ти безглуздо, буде у тебе іще не одна, та я не хочу мам, я вже подумав, без неї, я це є не я.
Хай кажуть всі, що вна не моя доля, хай кажуть, кращу ще найдеш. Та я не знаю, чи буде в бога воля, щоб хтось сказав, ти біль переживеш. Я знаю, що пережить розлуку, це дуже важко, на яву, та і в душі. Та я за неї перетерплю всі муки. І біль я витримаю, навіть у вогні.