Минаючи убогі села, Понаддніпрянські невеселі, Я думав, де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі? І сниться сон мені: дивлюсь, В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хатина. Дніпро геть-геть собі розкинувсь! Сіяє батько та горить! Дивлюсь, у темному садочку, Під вишнею у холодочку, Моя єдиная сестра! Многострадалиця святая! Неначе в Раї спочиває Та з-за широкого Дніпра Мене, небога, виглядає. І їй здається, виринає З-за хвилі човен, доплива... І в хвилі човен порина. — Мій братику! Моя ти доле! — І ми прокинулися. Ти... На панщині, а я в неволі!.. Отак нам довелося йти Ще змалечку колючу ниву! Молися, сестро! Будем живі, То Бог поможе перейти. SETTLES
Passing poor villages, Anne-Dnipro no-nonsense I thought where I would adore And where will I go to the world? And my dream is dreaming: I'm looking In the garden, flowers covered, On the high ground is worth it Like a girl, a hut. The Dnieper is wide open! The father sits and burns! I'm looking at the dark garden Under a cherry blossom, My only sister! Many victims are holy! It's like resting in Ray But because of the wide Dnieper Me, not good, looks. And it seems to me that it is up Because of the boat's boat, it's got a boat ... And in the wake the boat is porin. - My brother! My share of you! - And we woke up. You... On the bastard, and I'm in captivity! .. So we had to go Still a little scythe niva! Pray, sister! Let's be alive That God will help you to go.