Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови. Китайкою повивала, Всіх святих благала, Та щоб йому всі святії Талан-долю слали. «Пошли тобі Матер Божа Тії благодати, Всього того, чого мати Не зуміє дати». До схід сонця воду брала, В барвінку купала, До півночі колихала, До світа співала:
«Е... е... лю-лі, Питала зозулі, Зозуля кувала, Правдоньку казала. Буду сто літ жити, Тебе годувати, В жупані ходити, Буду панувати. Ой виростеш, сину, За півчварта року, Як княжа дитина, Як ясен високий, Гнучкий і дебелий, Щасливий, веселий І не одинокий. Найду тобі рівню Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину. У червоних черевиках, В зеленім жупані По світлиці похожає, Як пава, як пані, Та з тобою розмовляє. В хаті, як у Раї!! А я сижу на покуті, Тілько поглядаю.
Ой сину мій, сину, Моя ти дитино, Чи є кращий на всім світі, На всій Україні! Нема кращого й не буде. Дивуйтеся, люди! Нема кращого!.. А долю... Долю роздобуде».
Ой зозуле, зозуленько, Нащо ти кувала, Нащо ти їй довгі літа, Сто літ накувала? Чи є ж таки на сім світі Слухняная доля? Ох, якби то... Вміла б мати З німецького поля Своїм діточкам закликать І долю, і волю, Та ба... А зле безталання Зострінеться всюди, І на шляху і без шляху, Усюди, де люди.
Кохалася мати сином, Як квіткою в гаї, Кохалася... А тим часом Батько умирає. Осталася удовою, Хоч і молодою І не одна... Та все ж тяжко... З горем та нудьгою Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити. Ізнищіла, ізмарніла, Кинула господу, Пішла в найми... Не минула Лихої пригоди. І день і ніч працювала, Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила. Щоб і воно, удовине, До школи ходило.
Ой талане-талане, Удовиний поганий, Чи ти в полі, чи ти в гаї, Обідраний цигане, З бурлаками гуляєш? Тече вода і на гору Багатому в хату. А вбогому в яру треба Криницю копати. У багатих ростуть діти — Верби при долині, А у вдови одним одно, Та й те, як билина.
Діждалася вдова долі, Зросту того сина. І письменний, і вродливий — Квіточка дитина! Як у Бога за дверима, Вдова панувала, А дівчата лицялися І рушники дбали. Полюбила багатая — Не поцілувала, Вишивала шовком хустку — Не подарувала. Крались злидні із-за моря В удовину хату Та й підкрались... Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами. Пішла й вдова з матерями З дрібними сльозами. Де на ніч ставали, Сторожу давали, Стару вдову до обозу Та й не допускали. Ой привезли до прийому Чуприни голити. Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка-недоріка, Той не вміє стати, Той горбатий, той багатий, Тих чотири в хаті. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин.
Покинула знову хату, Синову господу, Пішла в найми, за хліб черствий Жидам носить воду. Бо хрещені не приймають: «Стара, — кажуть, — стала, Нездужає...». І огризок В вікно подавали Христа ради... Не дай, Боже, Такого дожити, Не дай, Боже, в багатого І пить попросити. По копійці заробляла, Копу назбирала. Та до сина лист писала, У військо послала — Полегшало. Минає рік, І другий минає, І четвертий, і десятий, А чутки немає. Нема чутки; що тут робить? Треба торбу брати Та йти... іти собак дражнить Од хати до хати. Взяла торбу, пішла селом, На вигоні сіла І в село вже не верталась, День і ніч сиділа Коло коворот. А літо За літом минає. Помарніла, скалічіла, Ніхто й не пізнає. Та й кому там пізнавати Каліку убогу? Сидить собі та дивиться В поле на дорогу. І світає, і смеркає, І знову смеркає, OWL
The mother gave birth to a son In the green oak, She gave him brown eyes And black eyebrows. Chinese swaddled, All Saints begged, And to him all the saints Talent-share was sent. "Send you Mother of God Those graces, All that you have He will not be able to give. " Before sunrise I took water, In the periwinkle dome, It wavered until midnight, She sang to the world:
"E ... e ... liu-li, Asked the cuckoo, Cuckoo forged, She told the truth. I will live a hundred years, Feed you To walk in a dressing gown, I will rule. Oh grow up, son, For half a quarter of the year, As a prince's child, How tall is the gum, Flexible and thick, Happy, cheerful And not alone. I'll find you a level Although beyond the blue sea, Or a shopkeeper, Or a centurion, Yes, maiden, son. In red shoes, In a green robe It looks like a room, Like a peacock, like a lady, And he's talking to you. In the house, as in Paradise !! And I sit on penance, Just look.
Oh my son, my son, My you baby Is the best in the world, All over Ukraine! There is no better and there will not be. Be amazed, people! There is no better! .. And fate ... He will get his destiny. "
Oh cuckoo, cuckoo, Why did you cook Why are you her long summers, One hundred years nakuvala? Is there the same in the seven worlds Obedient share? Oh, if only ... I could have a mother From the German field They will call on their children And destiny, and will, Yes ... And bad incompetence Will meet everywhere, And on the way and without a way, Wherever people are.
Loved to have a son, Like a flower in a grove, I fell in love ... Meanwhile The father dies. She remained a widow, Although young And not one ... But still hard ... With grief and boredom She went to the neighbors Tips to ask ... Neighbors were sentenced Serve in hiring. Destroyed, wasted, She threw the Lord, Went to hire ... Did not pass Bad luck. And day and night worked, Per capita paid ... And a son for three cops Zhupanok bought. That it, widow, I went to school.
Oh talent-talent, The widow is bad, Are you in the field, or are you in the grove, Peeled gypsy, Do you walk with burlaks? Water flows up the mountain To the rich in the house. And the poor in the ravine need Dig a well. The rich have children growing up - Willows by the valley, And the widow has one thing, And like an epic.
The widow of fate waited, The height of that son. Both written and beautiful - Flower baby! As God is at the door, The widow reigned, And the girls were licking And towels cared. Loved the rich - Did not kiss Embroidered silk scarf - Did not give. Poverty was stolen from the sea In the widow's house And they crept up ... They became guys Forge in shackles And they were taken to the reception Beaten paths. The widow and her mothers also left With small tears. Where did they stay for the night, The guard was given, The old widow to the convoy And they did not allow it. Oh, they brought me to the reception Shave hair. All small, all small, All rich children. That cripple-fool, He can't stand, He is hunchbacked, he is rich, Those four in the house. All power, all back, Everyone has a destiny to have. And the widow has one son, Yes, and he is just under the yardstick.
She left the house again, Son of God, Went for hire, for stale bread Jews carry water. Because the baptized do not accept: "The old woman," they say, "has become, He is ill ... ». And a stub Served in the window For Christ's sake ... God forbid, To live like this, God forbid, the rich And drink to ask. Earned a penny, Kopa gathered. She wrote a letter to her son, Sent to the army - It was easier. A year passes, And the second passes, And the fourth and tenth, And there are no rumors. No rumors; what are you doing here You need to take the bag Yes go ... go tease dogs From house to house. Took the bag, went to the village, He sat on the pasture And she never returned to the village, I sat day and night A circle of twists. And summer Summer passes. Faded, crippled, Nobody knows. And who is there to know Cripple poor? He sits and watches In the field on the road. And dawn and dusk, And it's getting dark again,