АБВ
Pesenok.ru
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Шевченко - Сон2

    Исполнитель: Тарас Шевченко
    Название песни: Сон2
    Дата добавления: 28.01.2019 | 04:18:03
    Просмотров: 31
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Тарас Шевченко - Сон2, а также перевод песни и видео или клип.

    Кто круче?

    или
    Летим. Дивлюся, аж світає,

    Край неба палає,

    Соловейко в темнім гаї

    Сонце зострічає.

    Тихесенько вітер віє,

    Степи, лани мріють,

    Меж ярами над ставами

    Верби зеленіють.

    Сади рясні похилились,

    Тополі по волі

    Стоять собі, мов сторожа,

    Розмовляють з полем.

    І все-то те, вся країна

    Повита красою,

    Зеленіє, вмивається

    Дрібною росою,

    Споконвіку вмивається,

    Сонце зострічає...

    І нема тому почину,

    І краю немає!

    Ніхто його не додбає

    І не розруйнує...

    І все-то те... Душе моя, /268/

    Чого ти сумуєш?

    Душе моя убогая,

    Чого марне плачеш,

    Чого тобі шкода? Хіба ти не бачиш,

    Хіба ти не чуєш людського плачу?

    То глянь, подивися; а я полечу

    Високо, високо за синії хмари;

    Немає там власті, немає там кари,

    Там сміху людського і плачу не чуть.

    Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш,

    Латану свитину з каліки знімають,

    З шкурою знімають, бо нічим обуть

    Княжат недорослих; а он розпинають

    Вдову за подушне, а сина кують,

    Єдиного сина, єдину дитину,

    Єдину надію! в військо оддають!

    Бо його, бач, трохи! А онде під тином

    Опухла дитина, голоднеє мре,

    А мати пшеницю на панщині жне.

    А он бачиш? Очі! Очі!

    Нащо ви здалися,

    Чом ви змалку не висохли,

    Слізьми не злилися?

    То покритка попідтинню

    З байстрям шкандибає,

    Батько й мати одцурались

    Й чужі не приймають!

    Старці навіть цураються!!

    А панич не знає,

    З двадцятою, недоліток,

    Душі пропиває!

    Чи Бог бачить із-за хмари

    Наші сльози, горе?

    Може, й бачить, та помага,

    Як і оті гори

    Предковічні, що политі

    Кровію людською!..

    Душе моя убогая!

    Лишенько з тобою.

    Уп’ємося отрутою,

    В кризі ляжем спати,

    Пошлем думу аж до Бога,

    Його розпитати, /269/

    Чи довго ще на сім світі

    Катам панувати??

    Лети ж, моя думо, моя люта муко,

    Забери з собою всі лиха, всі зла,

    Своє товариство — ти з ними росла,

    Ти з ними кохалась, їх тяжкії руки

    Тебе повивали. Бери ж їх, лети

    Та по всьому небу орду розпусти.

    Нехай чорніє, червоніє,

    Полум’ям повіє,

    Нехай знову рига змії,

    Трупом землю криє.

    А без тебе я де-небудь

    Серце заховаю

    Та тим часом пошукаю

    На край світа раю.

    І знов лечу понад землею, І знов прощаюся я з нею.

    Тяжко матір покидати

    У безверхій хаті,

    А ще гірше дивитися

    На сльози та лати.

    Лечу, лечу, а вітер віє,

    Передо мною сніг біліє,

    Кругом бори та болота,

    Туман, туман і пустота.

    Людей не чуть, не знать і сліду

    Людської страшної ноги.

    І вороги й невороги,

    Прощайте, в гості не приїду!

    Упивайтесь, бенкетуйте —

    Я вже не почую,

    Один собі навік-віки

    В снігу заночую.

    І поки ви дознаєтесь,

    Що ще є країна,

    Не полита сльозьми, кров’ю,

    То я одпочину...

    Одпочину... Аж слухаю —

    Загули кайдани

    Під землею... Подивлюся...

    О люде поганий! /270/

    Де ти взявся? Що ти робиш?

    Чого ти шукаєш

    Під землею? Ні, вже, мабуть,

    Я не заховаюсь

    І на небі!.. За що ж кара,

    За що мені муки?

    Кому я що заподіяв?

    Чиї тяжкі руки

    В тілі душу закували,

    Серце запалили

    І галичі силу

    Думи розпустили??

    За що, не знаю, а караюсь,

    І тяжко караюсь!

    І коли я спокутую,

    Коли діжду краю,

    Не бачу й не знаю!!
    We fly. Marvel, as many as

    The edge of the sky is pala

    Soloveiko in the dark ga

    Sone zostrіchaє.

    Quietly, double,

    Steppes, fallow deer mr

    Between the arches over Stavov

    Verbi green.

    Sadi Ryasn povililis,

    Top by the will

    Stand sob, mov watchman,

    Rose in the field.

    І all those, the whole country

    Povita beauty

    Go green

    Dew Dew,

    Spoken down

    Sone zostrіchaє ...

    I dare it,

    І edge is mute!

    Nyhto yogo not before

    І I do not rode ...

    І all those ... My soul, / 268 /

    What does sums up?

    My soul is wretched

    What is the Marne crying

    What is Skoda? Khiba is not bachish

    Khiba ti not crying ludichesky cry?

    Then look, marvel; I'll fly

    Visoko, visoki for bluemarine sinoi;

    There is power there;

    There smіhu people and not cry a little.

    He gaze, at the time of the tomb,

    Latana Sweat

    I know the skin, more shod

    Princes nedoroslikh; and he rozpinyayut

    A widow for a pillow, and Sina forge,

    Single Sina, Single Sidine,

    To one nadu in viyko odoydit!

    Bo yogo, bach, trokh! And onde pid tin

    Ditina swollen, starving me,

    And mother wheat on the ground.

    And he bachish? Och! Och!

    See you,

    Chom vi zmalku not visokhli

    Slizm not angry?

    That pokritka popіdtinnyu

    3 by shkantiba ст,

    Father Mother stupidly

    Th strangers do not accept!

    Startsі navіt tsurayutsya !!

    And the panic did not know

    The twentieth, short,

    Souls are drunk!

    Chi God bachit iz for hmary

    Ours, grief?

    Mozhe, bachit, that help,

    Yak і іі burn

    Ancestors, political

    Human blood! ..

    My soul is wretched!

    Very little with you.

    Є f’r

    In krizі lie down spati,

    Let’s send thoughts to God,

    Yogo Rospitati, / 269 /

    Chi dovego on sіm svіtі

    Catama panuvati ??

    Fly well, my dumo, my lyuta muko,

    Take away all yourselves, all evil,

    His companionship grew up with them,

    With them kohalas, their heavy hands

    You povivili. Take it, fly

    That across the sky horde rozpusti.

    Thou shalt chornі, chervonіє,

    Half over,

    Neha Znova Riga zmії,

    The corpse of the earth is cree.

    And without you, I de nebud

    Serce I like

    That time I shuffle

    On the brink of heaven paradise.

    І знов I treat the don the land, І znov I say goodbye to her.

    Hard mattr

    Have bezverhiy hati,

    And even more divitsya

    On the slopes that lati.

    I heal, I fly, and I bite,

    In front of me is snig bіlіє,

    Around bori ta marshes

    Fog, fog and emptiness.

    People a little bit, do not know and slіdu

    People scared legs.

    І vorogi and nevorki,

    Farewell, on a visit not!

    Get drunk, banquet -

    I don't even think

    One sobі navіk-vіki

    In the night I spend the night.

    I leave you to see

    Right now,

    Not watered, bloody,

    Then I will ...

    Odpochinu ... Already I hear -

    Zaguli Kaidani

    Under the earth ... I will marvel ...

    Oh the people of fusses! / 270 /

    Do tee come from? What is a robish?

    What is ti shukaєsh

    Under the earth? Hi, Vr, Mabuchi,

    I do not want

    І on the sky! .. For a scho car,

    For me flour?

    Who am I asking for?

    Chiy heavy hands

    In tіlі soul ate,

    The heart was kindled

    І galichy force

    Dumi rozpustili ??

    For scho, I do not know, and punished,

    І hard punished!

    І if i'm late,

    If i'm on edge,

    I do not know bachu !!

    Скачать

    Смотрите также:

    Все тексты Тарас Шевченко >>>

    О чем песня Тарас Шевченко - Сон2?

    Отправить
    Верный ли текст песни?
    ДаНет