- Актёр
Я последний странник от весны
Я твои почти не помню сны
Я твои давно забыл глаза
Я твои срываю тормоза
Я пришел из душных летних дней
Ты не можешь пить, так мне налей
Ты не можешь ждать, закрой глаза
- Буде дощ
Сьогодні зі мною не буде зв'язку,
Вітер розкине по місту твої смс.
Знаєш,
А в цього кохання немає смаку,
Важко сказати:
Чи з крилами краще чи без?!
Приспів:
- Вiтер
Відстань, що до краю неба
Намалює нам картини
Відстань, що до краю неба
Збудувала павутини
Хмари вранці білим птахом
Наче лезом розрізала,
Зорі сріблом фарбувала,
Справжній колір свій сховала.
- Війна
Коли в обличчя посміхаються рушниці,
Коли так близько і так довго до води,
Коли вже майже не стискаються долоні
І вірні коні відмовляються нести.
Війна, у розбите вікно,
Війна, забивати дощу,
Війна, я вже майже упав,
- Ворон
Мне привиделось это в детстве давно
Белый ворон в мое постучался окно
Но не смог я тяжёлые ставни открыть
Стая черных ворон его хотела убить.
Приспів:
И никак не припомнить мне
В этой жизни все было или во сне
- Думки
Вони казали холодні зірки
Сонце не гріє, воно облуче
І казали вони і рубали з плеча
Вона не вірила, най замовчать.
Приспів:
Її летячі до неба думки
Летячі до неба,
- Душа
Моя любов лишилась там,
Де залишив сьогодні сам
Мою отруєнню душу,
Мою солоную печаль.
Ти знаєш, я не відступлюсь
І дану клятву не порушу,
Я душу виплеснути мушу,
Мені отравлену не жаль.
- Змінити світ
Ти знову загубишся в старому місті,
Ти знову захочеш лишитись сама,
На зустріч тобі хвилі добрі та чисті
І жодної хвилі брудної нема.
Волосся руде, наче промені сонця,
З нової сторінки ти пишеш слова,
Коли засміялась, мов іскра майнула,
- Когда нибудь
Соткана из веток, сплетена из снов
Эта пьяная девка, эта дура любовь
Там где ветви деревьев прячут чьи-то следы
Там где ты, там, где ты
Приспів:
Когда-нибудь,
Когда-нибудь ты станешь сильней
- Когда-нибуть
Моя любов лишилась там
Де загубив сьогодні сам
Мою отруєнную душу
Мою солоную печаль
Ти знаєш я не зупинюсь
І клятву дану не порушу
Я душу виплеснути мушу
- Летів
Коли я був краплиною води,
Я розумів, що розумієш ти.
Я відчував, який цей світ малий,
Я відчував, що недостатньо брів.
А всі дивились, всі мовчали,
Вони того не відчували,
Коли горіли крила,
Коли летіли стріли.
- Лодка
Ты же знала что мне надо
Не дала, теперь смотри
Я нашел себе девчонку
С грудью большей раза в три
Напою ее ликером
Увезу куда-нибудь
Мне она отдаст всю душу
Ты об этом не забудь
- Стигла вишня
Осінь несе до весни свої випиті мрії,
Я і не знав що кохання остання подія.
Двері і вікна відкрию, хай дихають стіни,
Боже, дай кожному сили малої дитини.
Приспів:
Стигла вишня – шматочок неба,
Стигла вишня – моя потреба,
- Фаза луны
Фаза луны, пошлые сны
Белые, серые пятна весны
Ее черты для прихожих нагло обнажены
Она с ним входит на крыше в фазу новой луны
Все также упруга, беспредельно стройна
Но каждую ночь оставаться одна
Она боится, ей кажется город без дна
И он за нею следит сквозь глазницы окна
- Швидка допомога
В моєму місті немає снів,
Останній поверх, рятує тільки ліфт,
Міні здавалось багато слів,
А все вмістив один єдиний лист.
І кожен день, як останній день,
І кожна ніч, як недосконала річ,
Якщо летіти немає сил,
На допомогу поклич, лише поклич.