АБВ
Pesenok.ru
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Біблія - Книга Суддів 9 розділ

    Исполнитель: Біблія
    Название песни: Книга Суддів 9 розділ
    Дата добавления: 25.11.2018 | 19:15:59
    Просмотров: 17
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Біблія - Книга Суддів 9 розділ, а также перевод песни и видео или клип.
    1. І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:
    2. Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.
    3. І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.
    4. І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.
    5. А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.
    6. І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.
    7. І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!
    8. Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!
    9. А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?
    10. І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!
    11. І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?
    12. І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!
    13. І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?
    14. Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!
    15. А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!
    16. А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,
    17. бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,
    18. а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,
    19. і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!
    20. А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.
    21. І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.
    22. І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.
    23. І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,
    24. щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.
    25. І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.
    26. І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.
    27. І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.
    28. І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?
    29. А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!
    30. І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.
    31. І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.
    32. А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.
    33. І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.
    34. І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.
    35. І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.
    36. А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!
    37. А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.
    38. І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!
    39. І вийшов Ґаал перед сихемськими госп?
    1. And Abimelech son of Jerubbaal went to Shechem unto his mother's brethren, and spake unto them, and unto all the house of his mother's father's house, saying,
    2. Speak aloud to all the lords of Shechem, What is better for you: is the dominion over you seventy men, all the sons of Jerubbaal, or the dominion over you by one man? And remember that I am your bone and your body.
    3. And his mother's brothers spoke of him aloud unto the lords of Shechem, all these words, and their heart bowed to Abimelech, for they said, He is our brother.
    4. And they gave him seventy shekels of silver from the house of Baal-Berith; and Abimelech hired for them empty and light people, and they followed him.
    5. And he came to his father's house at Ophrah, and slew his brethren the sons of Jerubbaal, seventy men on one stone. And only Jotham the son of Jerubbaal, the youngest, remained, because he hid himself.
    6. And all the lords of Shechem and all Beth Millo were gathered together, and they went and made Abimelech king over Elon-muszab, which is in Shechem.
    7. And Jotham reported it, and he went up, and stood on the top of Mount Garizim, and lifted up his voice, and called and said unto them, Hear me, ye masters of Shechem, and may God hear you.
    8. The trees went once to anoint the king over themselves, and they said unto the olive tree, Reign over us.
    9. And the olive tree said unto them, Have I lost my fat, that they worship God and men, and go over the trees?
    10. And the trees said unto the fig tree, Come thou, and reign over us.
    11. And the fig-tree said unto them, Have I lost my sweetness and my good harvest, and will go over the trees?
    12. And the trees said unto the vine, Come thou, and reign over us.
    13. And the grapes said unto them, Have I lost my juice, that I may rejoice in God and men, and go over the trees?
    14. Then all the trees said to the thorns, Come thou, and reign over us.
    15. And the thorns said unto the trees, If ye truly anoint me king over you, come near, take refuge in my shadow. And if not, behold, there shall come fire from the thorns, and eat the cedars of Lebanon.
    16. Now therefore, if ye have done right and in innocence, that you have made Abimelech king, and if you have done well with Jerubbaal and his house, and if you have done to him for the merit of his hands,
    17. For my father fought for you, and cast his life in danger, and delivered you out of the hand of Midian.
    18. And ye have risen up to my father's house this day, and have slain his sons, seventy men, on one stone, and have made Abimelech his son a maid servant king over the lords of Shechem, because he is your brother.
    19. And if ye have done righteousness and innocence with Jerubbaal, and with his house this day, rejoice Abimelech, and let him rejoice over you.
    20. And if not, fire shall come out of Abimelech, and eat the lords of Shechem and Beth-millo, and fire shall come out of the lords of Shechem, and of Bet-millo, and eat of Abimelech.
    21. And Jotham fled, and fled, and went to Beer, and sat there before his brother.
    22. And Abimelech ruled over Israel three years.
    23. And the LORD sent an evil spirit between Abimelech and the lords of Shechem, and the lords of Shechem of Abimelech betrayed him;
    24. That the iniquity of the seventy sons of Jerubbaal might come, and their blood should fall upon Abimelech their brother that slew them, and upon the lords of Shechem, who strengthened his hands to slay their brethren.
    25. And the lords of Shechem set upon him the top of the mountains, and they plundered all that came to them in the way. And Abimelech said this.
    26. And Gaal the son of Ebed and his brethren came, and they came to Shechem, and the lords of Shechem trusted in him.
    27. And they went out into the field, and gathered their grapes, and sifted, and made a feast. And they went into the house of their god, and did eat and drink, and cursed Abimelech.
    28. And Gaal the son of Ebed said, Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? Is not he the son of Jerubbaal, and Zebul his ruler? Serve the people of Hemor, Shechem's father, and why will we serve him?
    29. And if anyone would give this people into my hand, I would drive Abimelech. And he shall say unto Abimelech, Multiply thy host, and go forth.
    30. And Zebul the mayor of the city heard the words of Gaal the son of Ebed, and his anger was kindled.
    31. And he sent messengers unto Abimelech with cunning, saying, Behold, Gaal the son of Ebed, and his brethren come to Shechem, and, behold, they stir up a city against thee.
    32. Now therefore rise up at night, thou and that people that are with thee, and wait in the field.
    33. And it shall be, thou shalt rise early in the morning, as the sun goeth down, and attack the city. And, behold, he and the people that are with him shall go out to thee, and thou shalt do unto him as thy hand may find fit.
    34. And Abimelech rose up at night, and all the people that were with him, and worshiped four divisions over Shechem.
    35. And Gaal the son of Ebed went out, and stood at the gate of the city gate. And Abimelech rose up, and the people that were with him, from the ambush.
    36. And Gaal saw the people, and said unto Zebul, Behold, the people come down from the top of the mountains. And Zebul said unto him, Thou seest the shadow of a mountain like men.
    37. And Gaal spake further, saying, Behold, the people are coming down from the upper part, and one division is coming out of the way of Elon-Meonenim.
    38. And Zebul said unto him, Where is then thy mouth, saying, Who is Abimelech, that we will serve him? And this is the people whom you despised. Come out now, and fight with him.
    39. And Gaal went out before the lords of Shechem?

    Скачать

    Смотрите также:

    Все тексты Біблія >>>

    О чем песня Біблія - Книга Суддів 9 розділ?

    Отправить
    Верный ли текст песни?
    ДаНет