- Ведьма
Есть та, которую я не люблю,
но чьими околдован волосами.
Есть та, с кем под венец я не пойду,
но кто меня сильнее стать заставит...
И та, кому никак не стать моей
(другими жизнью ведома руками),
сделала мой мир чуть-чуть светлей,
- Вечный Повстанец
Эхом проигранных войн
в течении лет содрогаясь,
уставшей ржавчины стоном
сырая земля с тоскою вздыхает...
Когда эту почву кровь заливала,
когда эти деревья кормили свинцом,
тогда вера в свободу в душах пылала,
- Досвітні вогні
Ні слова про спокій! Ні слова про втому!
Хай марші лунають бадьорі й гучні...
Хоч ніч облягає, - та в пітьмі глибокій
Вже грають-палають досвітні вогні...
Товариші, друзі. Бадьорі й завзяті,
Єднаймо одсталих плечем до плеча!
Гей, хто нам посміє шляхи замикати?
- Молодым Волкам
Жаль, мало на свете свободных зверей,
Становятся волки покорней людей.
Ошейник на шею, убогую кость
В те зубы, где воет природная злость…
А ловчие сети калечат волчат,
Их суки ручные вскормят средь щенят.
И будет хозяин под свист тумаков
- Спалах
Попереду і позаду
Океани небуття.
На біду чи на відраду
Нам дароване життя?
Цей один короткий спалах
Серед вічної пітьми, -
Ніби зірка, що упала,
- Стусові В.С.
Верстаю шлях — по вимерлій пустелі,
де мертвому мені нема життя,
за обріями спогаду — оселі
ті, до котрих немає вороття.
А все ж — бреду, з нізвідки до нікуди,
а все ще сподіваюся, що там,
де кубляться згвалтовані іуди,