ABIV все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Я верю судьбе и случайным знакомствам,
Я верю в приметы как в милость Богов.
Однажды, однажды небрежно столкнет нас
Пространство и время навеки веков.

Анна, Анечка, Аня! Милая Аня!
Ты так откровенна. Доверчива, славна.
Играет цветами осенний последний привет.

У Львові я певен нікого не має,
хто про Левандівку не чув і не знає
Бо без Левандівських вулиць й мостів
І Львова немає і Львів то не Львів
А без Левандівки Львів то не Львів!
А без Левандівки Львів то не Львів!
Є вулиця Сихівська, Стрийська і Львівська
Є Чернівецька, А є й Левандівська:

Была – не - была
Вот бы не стать таким же, как те,
Кто может мерить года на успех
Может судить о любви по деньгам
И ставит цены хорошим делам

Где же Вы, где? Мои близкие люди!!!
Плохо сей час – да уж лучше не будет…

Вона – Свята!
Їй, бо нічо не треба:
Ні Сонця, ні Вогню,
Не треба навіть Неба.
Лісів і рік, і щебету птахів,
Людей навколо Їй не треба поготів.
Вона – Свята!
Бо знає на що здатна.

Осяє день усе навколо.
Замиготить новим життям.
Ти з'явишся обов'язково!
Озветься світ твоїм ім'ям.
Розгублена від щастя близькість
В короткім дотику вітань
Долоні ніжно швидко стисне
Без слів задушених зізнань.

Як хочеться кричати в порожнечу.
Як хочеться прогнати звідти страх.
Як хочеться відважитись на втечу.
Як хочеться не згинути в боях.

Не втримати, не втримати
й хвилини.
Невпинним джерелом пульсує час.

Затавруй мене зорею
Най на мені сяє.
Пломенить потужним блиском,
світиться, палає.
Я ж горітиму із нею доки сила буде.
Небосхил захмарить подив,
Слів забракне людям.

Любов ніколи не мине…
Любов ніколи не забуде…
Іржавий цвях завжди знайде
І встромить в руки або в груди.
Любов поріже битим склом
Розбитої на щастя вази.
Огорне лагідно теплом,
А обпече вогнем образи.

Зачарує на мить Фея – пам'ять.
Не відпустить, чого не роби.
Не колотиме більш помилками,
Скреснуть образи повні жаги.

Кожен дотик, вогонь поцілунків…
Квіти кинуті через плече.
Кожна ніч – неповторний дарунок.

Мовою тіла говорить бажання -
Більше мені не потрібні слова.
Я прагну забути на мить про вагання
Бо поруч зі мною краса неземна.

Я зазирну в твої сяючі очі,
Так хочу я скуштувати той смак
Всі таємниці липневої ночі

Моїй Мамі
Єдина людина у цілому світі
Ти сонце і небо, вода і повітря
Надійна опора і сила тендітна
Вогонь, що освітлює шлях твоїм дітям

Повір моя мамо я так добре знаю
Любов і Надії у серці твоїм

Наталі

Буде небуденним мені світло денне
Як усмішку Вашу побачу здаля.
І мрія майне непомітно для мене:
Вас доля послала у моє життя.

Я буду надалі, надалі, надалі

Не вините его! Не вините.
Он пытался почувствовать вкус.
Он искал Вас в солнечных бликах, обретая сомнения груз.
Накопив ворох горьких ошибок, заблудился в тоскливых дождях.
И надежду о трепетной встрече охраняет назойливый страх.
Не молчите, прошу, не молчите! Ослепленный – не верит глазам.
Струн души огрубевшей коснитесь – пусть он внемлет горящим устам.
Позовите его, позовите! Дайте волю волшебным словам.

Невигаданий мій полон! Страшна і пристрасна залежність.
Не перейти чужий кордон. Де сторожує обережність.

Твій голос лине через простір. І радість сповнює мене.
Навкруг немов безлюдний острів. Тебе ніхто не відбере.

У мене є одне бажання - торкнутися до твоїх рук.

Призраки прошлого.

Зачем нелепою беседой
Поднял я призраков своих.
Шеренга их стеною белой
Передо мной опять стоит.

Зовут и манят за собою,

Стіна...
Пустеля і Стіна.
Стіна між мною і тобою.

Не зрікся. Не здурив. Не зрадив.
Так, згадую щоразу
Тебе, Тебе, Тебе!
Але...

Світлана
Навколо зима місто вкрила снігами,
А тепло мені біля тебе, Світлано.
Повітря дзвенить чарівними піснями
Співає душа моя поруч Світлани.

Хай сонячне світло дарує нам ранок.
Милуюсь тобою, Світлано, Світлано!

Слово потоне
У хвилі розмови пірне.
Або нитку розмови
Розітне слово одне

Втома заморить, знесилить, розколе мене.
У пошуках слова одного для тебе.

Весна затанцювала з Літом
нестримний сонячний танок.
Кружляє невгамовним цвітом
Веселий вихор
ніжних пелюсток.
Спокушені теплом,
дивують справжнім святом
вбрання відверті чарівних жінок.

Осінь читає чужі телеграми
Через вікно загляда крадькома
Барвами слів, що постали рядками
Листя і трави фарбує вона.

Чарівниця Осінь поруч з нами
Осінь заворожує міста
Осінь нам читає телеграми

Рядком одним: Шукаю Брата!
Під фото Ім'я, телефон.
Хто його бачив, дайте знати,
Поблизу станції метро?
Без усмішки серйозний погляд.
На вигляд тільки двадцять літ.
Він подзвонив додому вчора.
Ми говорили з ним в обід.