ВВ все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Прощай, тебе шепчу,
До новых встреч,
И знай, что буду я,
Тебя беречь.
Однажды, может быть,
Когда-нибудь,
Мы встретимся опять,
Пора мне в путь.

А чи то
А чи то трелі кольорові?
А чи то дзвони десь вгорі?
Чи то бемолі на тополі
Вивчають спритні горобці?
А ля, ля-ля,
Ля-ля, ля-ля.
Чи то святкові звуки вранці?

Або не Ви, або не я,
Або невинні кола диму.
Одне у синіх снах, у дивинах
Є обличчя звичне, марює.

У божевіллі утвори
Сузір'я віри в неймовірне.
Однак, я не горю, лише горюю.

Гей, були, були на селі,
Гей, були, були у Вороньках.

Гей, були, були на селі.
Гей були, були у Вороньках,
Правили храм.

Гей, були, були на селі,

Сиплеться за вітром листя
І хандра і суєта.
Я живу в великім місті,
Де панує самота.

З порту ген на гриви моря
Плинуть жовті ліхтарі,
А з прогулки в барки горя

Верил этой бляди, верил-верил изо дня на день. Благо открыли глаза люди на начальной стадии. Братан, не убивайся, блять, она того не стоит, у нее уже на вечер занят с хуем толстым столик. Просто пойми это сейчас, уже потом будет поздно и не надейся все вернуть, это тупо все воздух. Не думай чем она там занята, это все мусор, но те дибилы, что звонят в айфон, от нее прутся. Давай просто на миг, давай на миг просто допустим, представим как в жизни теперь ее по кругу пустят. Это все хуй с ним, это поебота, это похуй. Ее сегодня имел Павел, а завтра Антоха. Она модель и тебе жалко упускать это тело. Я огорчу тебя, ее ставил раком Андрей. И после этого ты веришь, что она нормальная, просто тупо дорогая кукла тональная. Забудь то, что несет, это уже неважно. Твой выбор: забыть или вернуться, когда скажет. И лишь меняется одежда, но внутренность та же. Она оденет белое белье и будет ждать Сашу.
Прикинь, она под коксом, а этот Саша обгашенный, что быдет дальше, даже, блять, на миг представить страшно. С такими связыватья, это, пиздец, морали. Какого тебе знать, что её пол города ебали.

Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.

Я піду до річеньки стрічати зірочки,
Зазирать як падають,ловити їх жменями
Наберу у пазуху оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний, зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой, злечу по-під хмарами,
Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино".

Весна, весна, весна, весна прийде,

Я не вірю, що прийде відрада
Безутішного глузду мого.
Тому серце моє
Стине, мов кам'яне
У безодні зневір'я мого.
Тому серце моє
Стине, мов кам'яне
У безодні зневір'я мого.

Я кохаю тебе, Галю.
Ти прийди до мене, Галю.
Моя люба, моя краля,
Ти прийди, прийди до мене, Галю.

Галю, приходь,
Галю, приходь.

Вийшов я на вулицю –
Побачив гусеницю.
Волочиться штука ця –
Яка чарівна цяця.

Потримав трохи на руці,
Та кинув на траву оце.
А траву їсть чарівний цап,

Горiла сосна, палала,
Горiла сосна, палала, пiд ней дiвчина стояла.
Пiд ней дiвчина стояла.
Горiла сосна палала, пiд ней дiвчина стояла.
Пiд ней дiвчина стояла.

Під ней дiвчина стояла
Під ней дiвчина стояла

Сонце на горі, -
Це входить у браму світу новий день.
Це тобі дарує,
Кохання надарує земля.

Серце палає, -
Це моїх палких поцілунків жар.
Це тобі дарує,

Сонце на горі, -
Це входить у браму світу новий день.
Це тобі дарує,
Кохання надарує земля.

Серце палає, -
Це моїх палких поцілунків жар.
Це тобі дарує,

Тримай зі мною зв'язок!
Тримай зі мною зв'язок!
Тримай зв'язок зі мною, разом вийдемо в ефір!

Тримай зі мною зв'язок!
Тримай зі мною зв'язок!
Приходь до мене врвнці, друже, слухати ефір!

Осінь по карнизах танцює в стриптизах,
Вискочу за нею в вікно.
Трохи політаю, нехай мене спіймають
Зоряні НЛО.

Знову я замріяний, сиджу читаю тріллера.
Плавно входжу в дивний стан,
Щось в очах засяє, і вмить я осягаю -

Мы встанем по тревоге, возьмем автомат
В КХО останется один солдат
И с рассветом отправимся мы в горы
Что бы между нациями не было ссоры
Вроде бы сопка, а кажется горой
Идут пацаны и рвутся в бой,
И каждый знает, что за той горой,
Ждет его любимая домой

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю, забрали з собою.

Ой, ти Галю, Галю молодая.
Підманули Галю, забрали з собою.

Ой, поїдем, Галю, з нами, козаками,
Краще тобі буде, чим у рідной мами.

Вирішив поїхать я з рідного села
Бо у нас у клубі развлєчєнієв нема
Я надів куфвайку, чоботи напер
Чмокнув в морду Гальку і у Київ я попер

Поробив з півроку на об'єднанні "Азот"
Став я хлопець городський, я тепер тепер не тот
Ну а в раз та й годі з хлопцями набравсь

Квітне рідна Україна, як весняне поле,
Ми є славні українці, в нас щаслива доля.
Зникли наші воріженьки, як роса на сонці,
Ми пануєм, не бідуєм у своїй сторонці.

Душу й тіло наші предки клали за свободу,
Й ми покажем, що ми — діти козацького роду!

Лягає день.
Він віддає свої надії ночі.
Робітники
Заморились працювати.
Там вогні,
Яскраві блищуть лампи.
Приходьте, люди, на вечір у клуб,
Там будуть танці.

Висить місяць,
Він киває рогми.
Треба трохи поспати,
Бай – бай.

Ходить яром Ціпа,
Сіпа та регоче,
Голить, хто лягти не хоче.

Зозуля лічить життя: "Ку-ку! Ку-ку!"
Я мав таке почуття колись! Колись!
Колись! А-а!
Колись! А-а!
Годинник твердить момент: "Так-так! Так-так!"
Нещадних хвильок потік, спинись! Спинись!
Колись! А-а!
Колись! А-а!

Dm A
Чув Я чи то снилось мены
Dm A
Що ысну№ кра»на мрый
F C G
В тый кра»ны росте чарывний гай
У гай той може кожний выйти
Выдчувати та№мницы

Ладо (video)
Було в той час, де і як – не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо, наснив,
Та й полюбив в один раз і востаннє.

Твоїх очей – синь озер чарівна,
Коси-ліси, вітри шовком шепочуть.

Вітрами, млинами,
Плинами в безодню мов,
Яскравими крилами
Здається любов.

Зітхає похмуро
Закоханий лицар змій,
Там по хвилях Амура

Вiн йшов вулицей села
Вiтер у кишенях є
Обличчя грає мов весна бухе

Що не квiтне те пов"яне
Тако яко каже мiй дiд
Траву м"яти бiля хати
Hе слiд ой Грицю не слiд

У тебя, у тебя, у тебя - глаза,
Я иметь не буду больше тормоза.

Отвечай, отвечай: "Я верна тебе".
Белый набор подарю тебе.

Вон беги, береги мозги.
У меня есть ощущенье, когда вижу твои...

Я сиджу і дивлюся в чуже небо з чужого вікна,
І не бачу я жодну знайому зорю,
Я блукав всіма дорогами туди-сюди,
Озирнувся і не зміг роздивитись сліди.

Та коли є в кишені пачка цигарок,
Отже все не так погано на сьогоднішній день,
І квиток на літак зі сріблястим крилом,

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой, ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.

Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Краще тобі буде, як в рідної мами!
Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Обожаю эту народную песню, этот добрый хохляцкий фольлор - когда казаки с Дону подбирают симпатичную девицу, засирают ей мозги, развлекаются "и с заду и с перёду", а потом привязывают несчастную к сосне и поджигают. Мораль песни в предсмертных муках кричит сама Галя: "тот, у кого дочки, должен их с детства учить (типа с казаками никуда, да и вообще - все мужики сволочи лживые)))) Офигенская песня - скоко слушаю - до печёнок пробирает и ноги в пляс )))
Отдельное СПС Таршу, который меня в своё время на эту тему подсадил ))))

Він йшов вулицею села,
Вітер у кишенях є.
Обличчя грає, мов весна,
Бухе.

«Що не квітне — те пов’яне» —
Тако, тако каже мій дід.
«Траву м’яти біля хати

Гей! Лине біля річки
Пісня чоловіча,
А дівчина-молодиця
Миється у річці.
Полонина, полонина,
Полонина, а-а!

Гей! Хлопець притомився,

Коли упаде тінь на порозі змін, ото буде файно,
Тоді настане день, той великий день, світло
надзвичайне.
Тай завіє дим, залунає дзвін, оніміє тіло.
Тоді кому літать, а кому чекать, кому у підпілля.

Ясені-сини сині восени стануть вдалі невблаганні.
Ягода-біда витече вода, доля твоя недоладна.

Белая гадость лежит под окном.
Я ношу шапку и шерстяные носки.
Мне везде неуютно и пиво пить в лом.
Как мне избавиться от этой тоски
По вам, Солнечные Дни.

Мерзнут руки и ноги, и негде сесть.
Это время похоже на сплошную ночь.

Лягає день.
Він віддає свої надії ночі.
Робітники
Заморились працювати.
Там вогні,
Яскраві блищуть лампи.
Приходьте, люди, на вечір у клуб,
Там будуть танці.

Що було в минулім, не стане майбутнім,
Ще вчора стояло, сьогодні поховане,
Щось колись мріялось, в мріях зостанеться.
Долі хитається трава, трава.

Багато розтоптано, вкрадено, згублено.
Боже, заступнику! Що ж таке робиться?
Вівці поїдено, вовки розбіглися.

Am
Tи казала в понеділок
E
Підем разом по барвінок.
Am
Я прийшов тебе нема,
E Am A7
Підманула, підвела.

Мов вихором сокіл зі мною до неба,
До зірок й незабутніх надій.
Боже, нам іншого шляху нам не треба -
Хоча він безмірно важкий!
Жовто-блакитний стяг підіймаєм,
З Тризубом йдем до мети.
Болем до неньки серце крає -
Любов'ю його освіти!

Dm A
Чув Я чи то снилось мены
Dm A
Що ысну№ кра»на мрый
F C G
В тый кра»ны росте чарывний гай
У гай той може кожний выйти
Выдчувати та№мницы

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.

Гей! Червоні коні!
Гей-но! У погоню
Степами до волі.
Є!
Гей! Лети, дорога!
П’ємо за перемогу,
П’ємо за перемогу.
Є!

Сакури білий цвіт
Хвилює серця рух.
Сумний Акіра-сан
Саке на землю ллє.

Чіо-Чіо, Чіо-Сан!

Пелюсток хугу сніг

Кохана, я з далека бачу
Кохана, писок твій червоний
Кохана, трохи я сі тащу
Кохана, випив ацетони

Приспів:
Чуваки, всьо чотко
Чуваки, гей дана-дана

Шалена зiрка

О. Скрипка

Шалена зiрка непостiйна, стiйно,
Падауш куди ти?
А в серцi друга зiрка, схожа пiд копiрку,
Лине до тiй, oдо тiй.

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря кликати:

- Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,

Вiн промайнув, видатна фiгура
Юра, Юра, Юра.
Цей стрибок до зiрок з Байконура.
Юра, Юра, Юра.

Hе спинить швидку-мить у пульта.
Шубi-дубi, да.
Иого рука не здригнулась.

Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.