Бо вже той день колиЯ втомився так довго грати
Час або жити, або вмирати,
Смерть нічим не відмінна від гри,
Бо вже той день коли...
Одяг сухий та вдосталь тиші,
Можна сидіти тихше від миші,
В помороку без шали,
ДвірникВесна була чудова: всі квіти розквітали
Сонячне світло місто заливало і пташки співали
По вулицях ходили привабливі повії
У мерседеси, лексуси та БМВ сідали
Я був при своїх думках. У городській імлі я пітнів
Пішов окремим шляхом, вештався недбало
Мене не турбували цього життя події
Саме тоді зустрів я дівча моєї мрії
Пішли всіх в дупуЯкщо хтось буде тебе вчити, як жити що робити
Що можна говорити, що пити що курити
Що треба слухати і що тобі носити
Якою мовою ти мусиш говорити
Не слухай їх і не звертай на них уваги,
Від них ніколи не дочекаєшся поваги
Усі поради їхні виглядають досить тупо
Ти краще посміхнися та пішли їх всіх у дупу
Хто Скаже ТакПтахи, які вранці летіли кудись
та мені нагадали про те, що я живу
і що намагаючись час зупинити
я все - таки воле-неволею плию
життям, яке схоже напевне на інше
чи може воно відрізняється зовсім
від того життя, яке повне