Віктор Павлік все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Ще п’ять хвилин, ще п’ять хвилин
І всі дороги ляжуть супротив мене.
Ще п’ять хвилин, ще п’ять хвилин
І крила вітру в небо понесуть тебе.
Літак пробіг, літак пробіг
По злетній смузі, наче по руці життя
Останній раз. Я зрозумів,
Що у минуле вже немає вороття.

Ще п'ять хвилин, ще п'ять хвилин
І всі дороги ляжуть супротив мене.
Ще п'ять хвилин, ще п'ять хвилин...
І крила вітру в небо понесуть тебе.

Літак пробіг, літак пробіг
По злетній смузі наче по річці життя...
Останній раз,

Ніжно цвіте в Карпатах
Барвіночок хрещатий
Вітер повіяв дощ полива
Це ж на вінки дівчатам.
Вітер повіяв дощ полива
Це ж на вінки дівчатам.

Як заграє дзвінко, музика троїста

Вступ:
C D C D C G Am
C D G C D G Am
C D G C D G C D G

Куплет 1:
C G Am
Я часто питаю самого себе:

День на день подібним не буває
В кожного свої принади є
Теплі спогади лиш той день залишає
Коли радість в серці не перестає

Там, де є любов, щасливі діти
І серед зими в душі весна
Там надією й коханням ми зігріті

Минає день, минає ніч,
Хвилини котяться, мов хвилі голубі.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що я сказав "люблю" лише одній тобі.

Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що цілий всесвіт був тоді в твоїх очах,
Безмежний всесвіт був тоді в твоїх очах,

Вітер накличе щедротної зливи,
Яка із гілля пообтрушує цвіт.
Моє відгукнеться кохання щасливе
І випурхне із підзарошених віт.

Приспів:
А білі черемхи, мов долі дівочі,
Стоять серед гаю в обіймах весни.

Твої слова – палкий вогонь
І, як вино, твої вуста.
Не врятував життя свого,
Свою любов тобі віддав.

Я проміняю на вольну волю
Сто божевільних хмільних ночей
Та затонула щаслива доля

Ніжно цвіте в Карпатах
Барвіночок хрещатий
Вітер повіяв дощ полива
Це ж на вінки дівчатам.
Вітер повіяв дощ полива
Це ж на вінки дівчатам.

Як заграє дзвінко, музика троїста

Дівчину Олечку заманили в гречку
А там бджоли, а там бджоли, золоті крилечка / 2 раза
Золоті крилечка, небезпечні жала
Ой, рятуйте, ой, рятуйте, дівчина кричала / 2 раза
Дівчина плакала, гіркими сьозами
Гострі жала з білих личок я виймав губами / 2 раза
Я виймав губами, тай не забарився
При нагоді, при нагоді цілувать навчився / 2 раза

Ще зима – ні сонця, ні тепла,
І душа у спокої дріма.
Ще не кличуть зоряні світи,
Не приходиш в серце моє ти,
Бо зима нескінченна,
Бо зима навіжена,
Бо зима – це предвісник весни.

Все минуло, рідна, все минуло,
Не жалію я за тим, що було,
Бо коханню меж в житті не має,
Той хто вірно любить, той страждає.

Приспів:
А життя так просто не проходить,
Воно б’є мов джерело землі,

Здесь нет асфальта и дорог,
И лишь трава зеленая.
И слышен ветра каждый вздох,
И взгляды удивленные...

Зеленых глаз...
Зеленых глаз...

1-
Самотньо, сьогодні знов без тебе звикаю,
Безодня моя любов, так що ж я чекаю,
Порадиш обманом ти і це не в останнє,
Та як зупинить навіки ту мить, де ми у коханні.

Приспів:
Хай ти грішна і земна, а хто така вона,

1.ааа..щось ніяк я не засну,чогось нема та не збагну,і знов до тебе йду...В моїм серці тільки ти,це кохання назавжди о де тебе знайти?Я здолаю сто доріг, і не злякає дощ та сніг*Я знов до тебе йду*..хоч на крилах долечу,тричі землю обійду я так тебе люблю)

Ти сьогодні не одна,отже вип"ємо до дна**а тобі не зраджував я це запом"ятай!!!і бажання є одне,цілувати руками тебе,мила я тебе благаю ДАЙ..

Приспів...
Дала,дала мені дала
життя...знову побачити...
знала,ти напевно знала,любов до тебе це не сон..<3

На асфальті наші імена
Вимальовує тепла весна,
Ще ніколи весна не несла
В наші душі стільки тепла.
Це чудова і добра пора,
Ми дорослі, а як дітвора,
Хмара в небі і та проплива,
Залишаючи в серці дива.

По всьому світу стала новина:
Діва Марія Сина родила.
Сіном притрусила,
В яслах положила
Господнього Сина.

Діва Марія Бога просила:
– В що ж би я Сина свого сповила?

Дівчину Олечку заманили в гречку
А там бджоли, а там бджоли, золоті крилечка / 2 раза
Золоті крилечка, небезпечні жала
Ой, рятуйте, ой, рятуйте, дівчина кричала / 2 раза
Дівчина плакала, гіркими сьозами
Гострі жала з білих личок я виймав губами / 2 раза
Я виймав губами, тай не забарився
При нагоді, при нагоді цілувать навчився / 2 раза

Кольоровими квітами любов,
Дана-дана, зацвітає знов,
Чому вночі так хвилює кров,
Дана-дана, дівчина-сонце?

Візерунками променів твоїх,
Дана-дана, твій веселий сміх,
Як щастя, мить в серці задзвенить,

Добрий вечір тобі, пане господарю.
Радуйся, ой радуйся, земле. Син Божий народився.
Застиляйте столи та все килимами, радуйся. Ой радуйся, земле. Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярой пшениці, радуйся. Ой радуйся, земле. Син Божий народився.
Хай святкує з нами, вся наша родина, радуйся.
Ой радуйся, земле. Син Божий народився.
Вся наша родина - Мати Украина, радуйся. Ой радуйся, земле. Син Божий народився.
А на цьому слові, бувайте здорові, радуйся. Ой радуйся, земле. Син божий народився.

Добрий вечір тобі,
Пане господарю, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився.

Застеляйте столи,
Та все килимами, радуйся,
Ой радуйся, земле,

Тернами блукаючи, істини не знаючи,
В гріхах не каючись жили.
Стежкою широкою, день за днем неспокою,
І очі закриваючи, очі закриваючи ми йшли, до темряви ми йшли.

Приспів:
Дякуючи Богу, дякуючи Богу,
Ми знайшли дорогу, в рай дорогу.

Ніч мине, і з нею ти минеш.
Листопад, листопад, день наче день.
З першим променем ти знов підеш,
Промайнеш, промайнеш, день наче день.

Ти забудеш все, і я забуду теж.
Смуток мій, смуток мій, день наче день.
І без мене шлях колись собі знайдеш.

Усміхалась і небес ясна блакить,
В молодих очах горіли зорі,
Та прийшла біда, змінивши все за мить,
Мить, яку не повторить.

Приспів:
Захисти життя, бо ще не пізно,
В тебе є ще мить одна,

Ти ранкова моя зоря на небі кохання,
Як наче струна і ніби сумна мелодія...
Ти була неземною, ти була не зі мною,
І як не жаль, як не жаль – не повернешся...

Зачарований світ – ночі твої,
Зачарований світ – очі твої,
Зачарований світ зоряних мрій –

До чужого саду закотилась
Моя доля перстенем, заколисала
Моє серце пісня чарівна
І вона прийшла, мов з небес зійшла,
І мені сказала:
"До чужого саду закотилась
Твоя доля перстенем
Та вона не знала,

Дівчину Олечку заманили в гречку
А там бджоли, а там бджоли, золоті крилечка / 2 раза
Золоті крилечка, небезпечні жала
Ой, рятуйте, ой, рятуйте, дівчина кричала / 2 раза
Дівчина плакала, гіркими сьозами
Гострі жала з білих личок я виймав губами / 2 раза
Я виймав губами, тай не забарився
При нагоді, при нагоді цілувать навчився / 2 раза

Зоряна моя дружино
Злились долі воєдино
Мого серця половинка
Ти - очей моїх сльозинка
До бестями я кохаю
Світ без тебе не сприймаю
Ти - долонь моїх тепло
Друге Ти - моє крило!

Ішов козак потайком,
До дівчини, серденько, вечірком.

"Ой дівчино, відчини,
Своє-моє серденько звесели!"

"Ой, не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать".

Лиш для тебе, лиш для тебе
Навесні цвіте земля.
Лиш до тебе, лиш до тебе
О, кохана, лину я.

Приспів:
Квіти з цілої землі
Принесу лише тобі!

Звільни свої думки, відчуй мій подих я поруч
Навіщо всі ці замки раніше були ми пліч о пліч.
Несправжніми були ми, отруїли помилки і незгоди
Ми схожі як дві краплі води, ти і я як два синоніми.
Ооооо - оо як два синоніми
Ооооо - оо дуже ми схожі ми.

Сходами на небеса

Дивлюся – над морем знов чайка кружляє
І щирий привіт моїй мрії несе,
Чарівним крилом тиху хвилю гойдає,
Я бачу в тій чайці, любове, тебе.

А там на човні у незнане пливу я
І море мене десь за обрій несе,
Та тільки тобою радію й сумую,

Під вишневим тихім літнім садом,
Де п'янить бузку пахучий цвіт,
Де звисають грона, грона винограду, |
Там криниця мамина стоїть. | (2)

Мов життя криниця та глибока,
Наче свідок тихий мовчазний,
В ній усе сплелося: й радощі й неспокій, |

Забери мене у моє минуле,
Ніжно пригорни уві сні, як колись.
Всі слова лихі ти давно забула,
Що сталося з нами, пригадай, помолись.
Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Я б тобі співав про те як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.

З небес зоряним намистом
Печаль до ніг упаде,
Кохання знов блукає містом,
Хто впізнає? Хто його знайде?

Приспів:
Ми навіть не знайомі
Та доля не пита

Кожен день опівночі
З півдня і від півночі
Вітер.
Наша зустріч знов на небесах.
Я не знаю, де ти є,
Але скажуть все про те
Квіти
І старий нагрітий сонцем дах

Ти прийди до нас,
Ти прийди до нас
У ранкову росу,
У жита, де закохані
Двоє ідуть,
О, музико кохання!

Ти прийди до нас,

1
На Купала біля річки
Тихо дівчина співала,
У вінок вплітала стрічки,
По воді його пускала.
І по місячній дорозі
Плив віночок з білих квітів,
В пелюстках краплини сльози

Найкращий день і найкращий час
Час, коли приходимо до Бога
Він нам показав вірну дорогу
Вірний шлях до нашого спасіння

Найкраща мить в нашому житті
Мить, коли приходим до Ісуса
Він для нас приніс вічне кохання

"На добраніч" я тобі скажу
І на плече легенько руку покладу,
Поцілунком зігрію.
Я скажу тобі у слід "бувай",
А ти мене у сні тихенько пригадай,
Лише про тебе я мрію.
Завтра день квітками вкриє дорогу
До твоєго порогу.

Не кажи "прощай",
У душі моїй печаль,
На серці жаль моєму і журба.
Не кажи "забудь",
Що минуле не вернуть,
Що у душі моїй ще квіти
Щастя і любові розквітуть.

Собі забрала ключі.
І хоч кричи не кричи.
Не відкриває тепер - двері.
Моя чарівна мала.
Моя єдина мета.
Зробити так щоб було.
Тобі добре.

Стояв спекотний день, але на те я не зважав,
Я був серед людей, серед емоцій і бажань.
Крутилась голова і перехоплювало дух,
Я просто відчував твій кожен подих, кожен рух.

Та хто вона така? – Танцівниця і не більш.
Та, що долю не впізнає у закоханій юрбі.
Мені бракує слів,

Нерозгадана Америка! (2)

Світ новий, невідкрита Америка,
Хочу дістатись твого берега,
Чарівних пригод, таємних пригод.
Хочу я себе відчути вільним, наче птах,
Життя тримати у своїх руках,
Знову і знов чути любов.

Іще два тижні, і запалає
Пожежа сонця у жовтім клені,
Я погляд твій кожен день шукаю.
Твій літній погляд очей зелених.

Приспів:
Ні обіцянок, ні пробачень
Все сталося само собою,

Іще два тижні – і запалає
Пожежа сонця у жовтім клені,
Я погляд твій кожен день шукаю,
Твій літній погляд очей зелених.

Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,

Нова радість стала, яка не бувала:
Звізда ясна над вертепом увесь світ осіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
Просим Тебе Царю, Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цьому дому й господарю.

Нова радість стала, яка не бувала.
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла. (Двічі)

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився. (Двічі)

Пастушки з ягнятком перед тим Дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють. (Двічі)

В моє нове життя твоя любов ввійшла,
Віднині я тепер живу лише тобою,
Тебе не бачу мить, а серце вже чомусь щемить,
Тебе надіючись знайти у кожнім звуці.
Я від твоїх очей отримую тепло
Весняного неба синіючого узимку,
А їх веселий сміх я б розрізнив серед усіх –

Білим снігом кружляє
Вітерець в тихім гаї,
І дерева дрімають
В солодкім сні,
Бо на дворі вже зима,
Грає в сніжки дітвора,
А мороз малює казку
На вікні.

Ой, чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мені,
Сподобалась мені
Тая дівчинонька.

Не так та дівчина,
Як біле личенько.

Я лечу каменем з-під хмар
і вже ніхто не зупинить мене.
Голос твій далеко.
Остання мить, останні слова...

Дуже легко впасти з неба
і на скелях залишити колір біди, наші сліди.
Але щось робити треба нам:

Летить літак, як вільний птах
У далеку путь.
Зоряний дах, чумацький шлях
Пам’ятай, не забудь!

Приспів:
Де ми гуляли,
Де птахи нам співали,

1
По садочку ходжу, кониченька воджу,
Через рідну неньку не жонатий ходжу. / 2р.

2
Через рідну неньку, через рідні сестри.
Не можу Марусю, до дому привести. / 2р.

Я тобі не розказав,
Що співає водограй,
Я тобі не розповів,
Про що шепче тихий гай.
Я тобі не показав
Серед квітів, серед трав,
Як розквітли гори цвітів,
Покажу все, лиш ти прийди.

Приречений на любов!

Швидка не допоможе,
Бо вже приречений, схоже,
Я, я вже твій, любов моя!
Тут в ціль влучить твій постріл,
На мене гостриш нігтики гострі,
Ти маєш і смак, і стиль.

Захід сонця світить вдалині,
Птах піднявся в небеса,
Десь помчався твій автомобіль,
З ним, як полум’я згаса.

Приспів:
А я до тебе лиш
У думках своїх лечу,

Ще зі школи твоя чудова мова так хвилювала душу мою.

Як я міг тоді та й не знати, що будеш моя.
Їздимо, їздимо, то туди, то сюди,
Я ніяк не можу тебе знайти.

Незрівнянна лагідна панна, залиши журбу.

Від туману тополі
Народився вітер в полі,
Народився в полі вітер молодий.
Його весна чарувала,
Його осінь в гори звала,
А він зиму щирим серцем полюбив.

Вітер в зиму закохався,

Світ за вікном не зрозумілий світ
Наче кіно про те як жити слід
Люди за склом іграшки і ляльки
Світ за вікном як течия ріки
Приспів
Про що ти мрієш коли між нами ніч
Чі справді вмієш із небом бути віч на віч
2.

Зачепився місяць за вербову гілку,
З чистого джерельця вечір воду п’є.
А в бузковій тиші голос перепілки
До любові кличе, що у серці є.

Я – землі цієї паросток зелений,
Я – цієї висі крапля дощова.
Заплелись у мене, приросли до мене

Я тебе небесною зорею
Засвітив на обрії яснім,
Я тебе не зміг назвать своєю –
Наспівав у золотому сні.

Де тобі шумує рання злива,
Де роса з любовної сльози,
Де щебечеш ніжна і щаслива

Ти крутиш голову мені,
І я весь рік, як у вогні,
Ні миті спокою нема,
І в памороці голова.
Твої відверті супер міні
Мені приємні і донині
Та я прокинувся зі сна
І знаю, що ти за одна.

О святий вечір настав
Вечір Святого Різдва
В небесах сяє зоря
Що сповістила
Світу новину
Діва родила Христа
Мудреці зі сходу прийшли
Богу дари принесли

Чому сльози на моїх очах – не питай,
Їх не покажу нікому.
Це лише дощ – неба плач.
Я не повернусь, пробач.

Що було – то кануло в літа,
Пам’ять забуває біль.
Це лише дощ – неба плач,

Сьогодні буде свято, всіх друзів ти поклич.
Казковий буде вечір, не менш казкова ніч.
Свічки запалять люди - дорослі і малі.
Належить їм горіти до самої зорі.

Снігова завіса рідний дім сховає
Від очей нещирих і думок сумних.
Снігова завіса сніговим серпанком

Тихо шепчуться трави,
Це для тебе
В ніч зірки не згасають,
Для тебе солов’ї співають.

Приспів:
Заколишу, присплю
І в сні я цілуватиму тебе,

Плачу, гірка печаль, як не жаль,
Твоє ім’я забуду я.
Озирнись, зачекай, не зникай,
Слова, що в журбі сказав, то не тобі.

Тисячі подолаю доріг знов і знов,
Ти пробач, що я не зміг зберегти нашу любов.
Ти – життя моє, незрадлива наче тінь,

Промінь заглядає у твоє віконце,
Розчиняючись в блакиті лагідних ночей,
Це весняне сонце я приніс в долонях,
Зруйнував чорні стіни темряви ночей.

Проганяй свій сон, за мною лине ранок,
Ніч, що розділяла нас, заховалась в тінь,
Цей весняний день ми проведемо разом,

1
Ти мене пригадай з ночі за край,
Полечу я у спогади твої.
Я живу в твоїх снах, твоїх сльозах,
Я потрапив у пастку, мов птах.

Ти мене пригадай, не відпускай
Твоє тіло солодка неволя,

Стояв спекотний день, але на те я не зважав,
Я був серед людей, серед емоцій і бажань.
Крутилась голова і перехоплювало дух,
Я просто відчував твій кожен подих, кожен рух.

Та хто вона така? – Танцівниця і не більш.
Та, що долю не впізнає у закоханій юрбі.
Мені бракує слів,

Залиши мені надію,
Я повірити боюся,
Що лише про тебе мрію,
Гірко плачу і сміюся.
Ти холодна, наче крига,
І гаряча, як кохання,
Не мені даруєш крила
І цілуєш до світання.

Кожний день і по всяк час, хтось оберігає нас всюди
Хтось дає нам силу і життя
Навіть у пташини є той хто крила їм дає й небо
Хто дає їй їжу і пиття

Є один Творець землі і всього світу
Є один Творець і Спас,
// Він любить нас, любить нас

Колись були гроші, а тепер доляри
Куплю своїй жінці чорні окуляри

Приспів:
Теща дай дай на машину
Теща дай дай на перину
Теща дай дай на каляску
Ще й на пляшку дай

Не журись, не журись, що бувають дні з дощами,
Не завжди радість з нами...
Не журись, що слова залишаються словами,
Не завжди вдача з нами...
Хай минає все, аби душа була жива.

Приспів:
Ти повір, що буде все гаразд у нас,

Серед спеки iдуть дощi,
Серед ночi — яскравий день,
I вудлуння твоєї душi,
Лише спомин моїх пiсень…

Позаметах, за кроком крок,
Через квiти до тебе — вплав,
Все чекаю на твiй дзвiнок,

Серед спеки iдуть дощi,
Серед ночi — яскравий день,
I вудлуння твоєї душi,
Лише спомин моїх пiсень…

Позаметах, за кроком крок,
Через квiти до тебе — вплав,
Все чекаю на твiй дзвiнок,

Три зими змінила осінь, а мені на мить здалося, Що з тобою поруч моя тінь,
Вкрило спогади снігами, знову крига поміж нами,
На землі панує заметіль,
А зима не хоче знати, як кохати і втрачати
І який нестерпний в серці біль.

Приспів:
Як я хочу бути з тобою, ти для мене стала журбою,

Бог нас горем не кара,
Нас Господь застеріга:
Гріхів на себе не беріть,
Лихо людям не робіть.
Бо симернота і смирнод,
Усе на світі бачить Бог,
Господня ласка меж не зна,
Бо щиро вірю я.

Неначе чорний птах,
Землю покриває,
І на обличчях дивний страх
І брат у брата вже ціляє.

І в ненароджених дітей,
В надію, що плили роками,
На наш народ,

Хай буде так
Доля велить
В твоїх устах нам розійтися
Хай буде так
Сказати проти не зумію
Твої слова я збережу
Не за перечу їм ніколи
Хай буде так

З чим порівняти наше кохання – з морем,
З хвилями, котрі підносять бажання вгору,
З ніжними квітами посеред поля широкого
Міряєм нашу з тобою долю кроками.

Приспів:
Сьогодні кохання, а завтра розлука,
Відлив і прилив – нескладна наука.

Хто, якщо не ти
Смуток мій, наче сон розвіє?
Хто, якщо не ти
Спинить сльози і рясні дощі?
Хто, руки мої
У своїх долонях зігріє,
Хто, якщо не ти?
Якщо не ти...

Веду до тебе хлопців з турецького базару,
Що мають запаковані злоті та доляри.
Мене ти не помітила і в тім біда моя,
Ніхто з нас не закоханий у тебе так, як я.

Приспів:
Сьогодні я надіну чорні окуляри
І заспіваю Джексона на зломаній гітарі.

Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію cвою.

Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,

Ніжно цвіте в Карпатах
Барвіночок хрещатий
Вітер повіяв дощ полива
Це ж на вінки дівчатам.
Вітер повіяв дощ полива
Це ж на вінки дівчатам.

Як заграє дзвінко, музика троїста

Це мій щасливий день,
Це день моїх надій,
Я знаю.
Сьогодні перший раз
Тобі я розповів:
"Тебе кохаю!"

Приспів:

Я без Тебе безсилий, Гоcподь
Наче скутані руки і ноги
Десь поділись потрібні слова
І скривилися мої дороги
Я без Тебе, мов гілка суха
Що тримається ледь-ледь до клена
Вона ще в висоті, ще прилипла до крони
Та не вкриється листям зеленим

Я знаю все...

Я вже не тану від даремних марень,
Від мрій і слів, ні віри, ні жалю.
Ти не моя, бо я тобі не пара
І, байдуже, чи я тебе люблю.
Як літній дощ не мириться зі спекою,
Так ми з тобою друзі навпаки.

Я поклоняюсь Тобі
Величаю Тебе, Ісусе!
Я віддаю всі жалі
І турботи Тобі, Ісусе!

Я поклоняюсь Тобі
Величаю Тебе, Ісусе!
Я віддаю всі жалі

Стояв спекотний день, але на те я не зважав,
Я був серед людей, серед емоцій і бажань.
Крутилась голова і перехоплювало дух,
Я просто відчував твій кожен подих, кожен рух.

Та хто вона така? – Танцівниця і не більш.
Та, що долю не впізнає у закоханій юрбі.
Мені бракує слів,

Я славлю тебе, Ісус
Я славлю тебе, мій Бог
За те, що ти просто є
За те, що ти просто є
Я славлю тебе, Ісус
Я славлю тебе, мій Бог
За те, що ти просто є
За те, що ти просто є

Это не со мной, и это не с тобой -
Лунным светом ночь играет.
Паруса любви в безоблачной дали
Не над нами ветер наполняет.

Припев:
Я схожу с ума без твоей любви.
Ты - мечта моя, ты – моя тайна.

Боже, Боже, знаю, що Ти є
Твою милість завжди відчуваю
Мій хранитель - Ти життя моє
У Твою любов я поринаю

Я Тобою живу
Я радію Тобою
Навіть, коли біль на душі

Ти чуєш ніжний подих ранку,
Розвієш місячний туман,
Осушиш краплини роси, що багаті снами,
Лиш щастя – це тільки там, де ти.

Приспів:
А ніч чомусь міняє день, помаліш, ніж нам двом треба,
І я в душі своїй завжди лину все до тебе.

Тінь зими змінила осінь,
А мені на мить здалося,
Що з тобою поруч моя тінь.
Вкрила спогади, снігами,
Знову крига поміж нами,
На землі панує заметіль.
А зима не хоче знати
Як кохати і втрачати,

Три зими змінила осінь, а мені на мить здалося, Що з тобою поруч моя тінь,
Вкрило спогади снігами, знову крига поміж нами,
На землі панує заметіль,
А зима не хоче знати, як кохати і втрачати
І який нестерпний в серці біль.

Приспів:
Як я хочу бути з тобою, ти для мене стала журбою,

Розлились по горах води,
Зашуміли буйні броди,
Затопила переходи течія.
Мов закоханий нівроку,
Йду до броду, до потоку,
Вже зозулю з того боку чую я.

Якщо любиш, кохай, вже зозуля закувала,