50 зупинкаЯ щоліта сідаю в старенький трамвай,
Той трамвай, мов дитяча загадка,
П’ятдесята зупинка має назву "на жаль",
Після неї, мабуть, пересадка.
Приспів:
На жаль, утікають дні,
На жаль, наче дощ в пісок,
Батьки i дiтиБілі крила маминих рушників
Летять до мого серця, як щасливий спогад.
Дорога до дому, дорога до батьків -
Завжди благословенна буде, та дорога...
Приспів:
Байдуже, скільки літ нам – мало чи багато,
так вже повелося між людьми...
Вiч-на-вiч з собоюВчора зустріч - тепер прощання,
Вчора зимно - а нині спека.
Той був першим - тепер останній,
Той був поруч - тепер далеко.
Той до щастя наміряв кроки,
Ну, а вийшло, що - до могили.
Той світив, та погас до строку.
Той палав, а того спалили.
ВікнаРаніш ми були знайомі,
І більше того – любили,
Крізь вікна у нашому домі |
На світ дивились. | (2)
Раніш ми були знайомі,
І якось так несміло
У вікна нашого дому |
ГойдалкаСнів дитячих моїх кольорове кіно
Я ще досі забути не в силах,
У старому дворі все змінилось давно,
Тільки гойдалка наша лишилась.
Приспів:
Забуваю, забуваю про все, про все,
А мене гойда-гойдає і у небо несе
Дім для душіDm C F
Будував я дім для душі -
Gm C Am/F*
світлий і затишний дім.
Dm C F
Мріяв, щоб душа в дім цей увійшла |
Gm A Dm |(2)
і навік зосталася в нім. |
Дожити до понедiлкаДень короткий, як мить, як помах руки,
Я сьогодні, мов зламана гілка...
Чорно-біле кіно, кольорові роки,
І треба дожити до понеділка.
Приспів:
Ми відбулись, чи лиш були?
Лишається надія...
ДругТой упав, той угору злетів.
Той втомився від довгих розлук.
На землі серед найкращих слів
Є одне слово найкраще – "друг"!
Приспів:
І якої б ти не досяг висоти,
Хай буде чистою душа твоя...
ДружинiВертаюсь до дому після розлуки,
Натомлений, зболений, посивілий
Та тільки торкнуться мене твої руки:
І гояться рани в душі і на тілі,
Гояться рани мої.
Приспів:
Бо ти у мене одна-єдина,
Життя наче сонМама. Лялька. Каша. Кішка.
Книжка. Гноми. Білосніжка.
Буратіно. Карабас.
Ранець. Школа. Перший клас.
Двійка. Вчительська. Погрози.
Тато. Ремінь. Крики. Сльози.
Літо. Дача. Кози. Кури.
Осінь. Збір макулатури.
Жінки й чоловікиМабуть, комусь було так треба,
І ось уже які віки
Не у раю на небі,
А на землі під небом
Живуть жінки й чоловіки.
Все сталось завдяки помилці...
Само ж не грішне по собі
Те яблуко на гілці,
Заповiт вчителяЯк умру, то поховайте продалі від школи,
На педраді не згадуйте більше вже ніколи,
На вінок мені не тратьте ні грошей, ні часу,
Бо я знаю, що вчительсьво не має запасу.
На могилі залишіте які-небудь квіти,
А в головах покладіте план самоосвіти,
Зошит, ручку і щоденник всуньте мені в руки
Заповіт вчителяЯк умру то поховайте
Подалі від школи,
На педраді не згадуйте
Більше вже ніколи.
На вінок мені не тратьте
Ні грошей, ні часу,
Бо я знаю, що вчительство
Не має запасу.
КоломийкиГей, шіді-ріді-дам, шіді-ріді-дана-дана,
Гей, шіді-ріді-дам, шіді-ріді-дана!
Хтось у двері мені стукав, вибив аж три дошки,
Думав я, то Дід Мороз, а то – відморозки.
Гей, шіді-ріді-дам, шіді-ріді-дана-дана,
Гей, шіді-ріді-дам, шіді-ріді-дана!
КольориПриспів:
Все прекрасно і все чудово,
Життя, наче райдуга кольорова!
Із року в рік, і день за днем
Усі ми, мабуть, так живем
В тривозі і в напрузі,
Бо сіль і цукор назавжди,
Монолог футболістаЯ граю в футбола з найперших днів,
Хай не брешуть, що я в зоопарку ріс,
Нас було в батька троє синів:
Два розумних, один футболіст.
І тільки я бачу, ось, м'яч, ось трава, |
Наче бик наставляю роги, |
Навіщо, скажіть, мені голова, |
Ні пів слова не було обіцяно...Dm Gm A7 Dm
Ні пів слова не було обіцяно,
Gm C F D
Ні пів слова, тільки обнімав,
Gm C F Dm
Ні пів слова, але плаче дівчина,
Gm A7 Dm
Наче їй пів світу обіцяв.
Остання крапля дощуСлова: Володимир Шинкарук
Музика: Володимир Шинкарук
Виконання: Володимир Шинкарук
Занурюю руки у теплий день,
Погляд ховаю в розчинених вікнах,
Мене, як сліпого, ніч веде,
Плаче дівчинаDm Gm A7 Dm
Ні пів слова не було обіцяно,
Gm C F D
Ні пів слова, тільки обнімав,
Gm C F Dm
Ні пів слова, але плаче дівчина,
Gm A7 Dm
Наче їй пів світу обіцяв.
Плаче дівчина...Ні півслова не було обіцяно,
Ні півслова - тільки обнімав,
Ні півслова, але плаче дівчина,
Наче їй півсвіту обіцяв.
Бо вона побачила, чекаючи,
Що в коханні можна крізь роки
Обіцяти - і не обіцяючи,
Рано чи пiзноВ трубці лише довгі гудки...
Вечір лоскоче очі,
Ніч підійшла на відстань руки,
Ти залишилась на відстані ночі.
Приспів:
Рано чи пізно, пізно чи рано |
Ми зустрінемось теж. |
Свiча горiлаМело, мело по всій землі, мело сніжило,
Свіча горіла на столі, свіча горіла.
Злітався сніг і заглядав у наші вікна,
Немов метелики нічні, летів на світло.
Ліпила віхола на склі значки і стріли,
І все голіла на столі, свіча горіла.
А протяг тіні колисав і мимоволі,
Стою на дорозіСтою на дорозі посеред ночі,
Вперед – боюся, назад – не хочу,
Хмари збираються в чорні зграї,
І ранок, чомусь, не поспішає.
Приспів:
Земля охлугла і небо осліпло...
Гей там, хто-небудь,
Тихе багаття
Запах туману і полину
Тихе багаття, я біля тебе
Лижуть червоні язики вогню
Чорне беззоряне небо.
Зупинилася мить, зупинилася мить.
Сон і дрімота ходять поряд.
Чудово все...- Алло-алло, хто біля апарата?
Задовольніть мій інтрес.
Як там проходять спільно з блоком НАТО
Навчання наших ВМС?
І взагалі, яка погода
І як наш флот, на що він годен,
Кому на груди дати треба орден,
Ну а кому по шиї дать!?
Я боюсь загубити
Я боюсь загубити те радісне диво,
Що в очах твоїх світить, даруючи втіху,
Я боюсь тих ночей, де не зможу тремтливо
Доторкнутись до губ твоїх подихом тиші.
Приспів:
Я сьогодні дощ
Я - сьогодні дощ,
Піду гулять по місту,
Тарахтіти в ринвах, риштаках,
Всупереч усім піду навмисно |
Танцювати босим по дахах. | (2)
Буду я і тихим, і сміливим,