- А у Мілані тепер дощі,такі самі як і у Львові
Вагалась довго, таки надумала.
Набрала номер – рука тремтить.
Багато часу, як ми не бачились.
Нас ділить простір. Душа болить...
І з болем чую знайомий голос.
А за вікном дощі ідуть.
"Яка погода?" ти запитаєш
"І чи заскучила хоча б чуть – чуть?"
- Батьки
ЯК зараз мені прикро, про це розкажу тихо,
Назад не повернути і пройдених років.
Лише морщинок більше, які проклали світ свій,
На доброму обличчі у дорогих батьків.
Лиш ви одні не зрадите,
Лиш ви одні порадите,
Як завжди пожалієте,
- Не мовчи, не сумуй а засмійся...
Не розумію у чому причина,
На вигляд красивий, прихильний мужчина.
Може у нього, щось трохи болить,
А може й проблеми, бо весь час мовчить.
На нього хороше я враженя справлю,
І засміятись хоч трішки заставлю.
Синь небесна і моря глибінь,
Тихо підказували, що він мій.
- ПОРОХ СТАРОЇ ГІТАРИ
Порох староїi гiтари,
Стрихну i згадаю минуле.
Як жалiбно плакали струни,
I в душу вони менi струли.
Я пiсню оту не забуду,
Яку написав ти для мене.
I жаль мене стисне у грудях
Як тiльки згадаю про тебе.