ГероиСквозь замочные скважины видно лишь часть,
Этих сумрачных склепов, где прячется власть.
На безликие головы надета вуаль,
Эти люди плюются в священный Грааль.
Под седлом демократии великий народ,
На руках безобразного беса несёт,
Он плясал на могилах наших дедов,
Превратил государство в страну дураков.
З ТобоюВ синіх очах незабутніх, веселих, мрійливих,
Бачила я майбуття загадкову картину
Не розтанув сніг на руках моїх...
І вільно літали ми в небі
Іншу відкрили ми землю
Нам заздрили ті,що не бачать,
Заздрили ті,що не чують,
Сповідь
Не дивись, що я від болі, ти не слухай злії речі,
Я не бачила крові, ти-тягар мені на плечі,
Я з тобою забула про журбу і невдачу,
Я без тебе не живу, я від тебе лиш плачу.
Я питала у зірок, я питала у неба,
Чому тебе кохаю, навіщо мені треба?!
А вони лиш мовчали і напевно сміялись,
ТініСтислими речами розмовляли чугайстри,
Танцювали доки були зірки,
На світанку впали на зелені трави,
Розмовляли, розмовляли з росами.
В тебе є я, в тебе є ліс,
В тобі світи ховають зоряні сни.