- Білі тіні
В тумані білім,заблукалі тіні,шукають зміст загублених речей
Кохання миті,в спогадах нетлінних ,лиш промінь світла в темінь самоти.
Дві краплі в морі – два життя,дві різні ролі.
Сценічна драма – епізод для двох акторів.
Квітучий світ,який так довго будували
Словами за хвилини зруйнували.
- Відьма
Дуже пізно приходиш і рано зникаєш.
Ти мене моя мила до смерті лякаєш.
Наче тінь у мій дім ти вночі проникаєш
І як кішка на вушко муркочеш і граєш.
Твої очі зелені мене спокушають
І бажання вогонь у мені підіймають.
Наче песик тебе все життя я чекаю
І кохаю тебе безтями, тебе я кохаю.
- Вогонь
Не відчуваю я вже той вогонь, який в тобі завжди палав.
Закриті очі і «солоний ром». Життя сторінку я зірвав.
Тепер стою оди у полі я, я - тінь життя, самотність – я.
Не відчуваю я тепер тепла – замерзну я, замерзну я.
Втратив я своє кохання, зруйнував усі мости
Втратив я своє кохання і не можу далі йти.(2 р.)
- Не прийшла
Купив я квіти і шампанське купив
І на побачення тебе бейбі я запросив.
Пройшла година і друга пройшла.
Пообіцяла мені, але ти не прийшла.
Заморські страви, фрукти, всюди свічки,
Тебе чекаю вдруге, ну де ходиш ти.
Остання зірка вже на небо зійшла,
- Хочу знати
Життя не справедливе,чому це так не знаю.
Хто хоче працювати, хто в носі колупає.
Хто йде у депутати, країну грабувати.
Хто лікарем працює - життя наші рятує.
Я так хочу знати, що там за небокраєм.
Я так хочу знати, що там на нас чекає.(2р)