- Квіти-життя
Які квіти ви любите? Троянди? О, троянди – це банальщина й повсякдення. Це улюблені квіти тих, хто не любить квіти. Троянди – це шик, але це буденність і плоскість уяви про Всесвіт.
А ромашки? А ромашки – це наївність і чистота. Не брешіть самі собі! Хіба можуть зіпсовані пошлістю та хтивістю люди любити квіти, що символізують простоту? Улюблені квіти – це відображення Вашої душі. Все ще впевнені, що Ви – ромашки?
Я люблю півонії. Тепер Ви чекаєте неймовірної похвали в їхню честь. Ні! Вони теж банальні й прості. Так. З цим не посперечається ніхто. І я сперечатись не маю наміру. Банальні й прості, але вони мають свою пошлість. В кольорі, в пишності, в багатстві. Вони, наче проститутки на околиці міста, заманюють своїми бутонами, своїм ароматом мандруючих бджіл та різних комашок.
Цим вони чарують людей. Лише цим, без усіляких шипів чи «любить - не любить».
А взагалі, півонії життя наше нагадують. Прекрасні, пишні, але швидко в’януть.
- Міста
Нічний Тель-Авів заколисує
Звуком машин,
Ароматом солоного моря.
Повертаюсь в Даламан.
22.30 наш рейс затримано,
Чекайте, любі,
ще півтори, може, пів години.
- Теплі слова
Мій друже, о мій милий друже,
Скільки часу пройшло,
Все пишу я, і змушую ще й читати,
Підтримки весь час прошу,
А ти усе тихо і мовчки,
І майже завжди з помилками
Пишеш мені: "Тримайся,"-