Dub Buk все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Білий шквал, сокири долонь, України батько клятв,
Чорний шторм - посолонь, вічна сила, великий парад.
Кошовий отамане! Закипа кров, кличе твій горн.
Степ горить, Дніпро реве. Перемоги та пекла король!

Батько клятв! Батько клятв! Батько клятв!

Сонце волі, обличчя Січі, подих смерті турчинів й татар,

Лють Нашої Вiтчизни

Ти димом дихала, але жила
Під гнітом лиха Ти також була.
І Твої подвиги і біль війни
Все пам'ятаєм Ми - Твої Сини!
Дим Гіркий на Землю Нашу наближається...
Гей, одягнений у лати Дух Слов'янський, дужий Дух,

Вітчизна, залізна, незламна
Славетна, могутня, задавня
Я бачу цю силу, цю славу,
Я чую твій голос, Державо!

Я вірю, що воїн слов'янський
Підійме хоругву козацьку,
Що грізний Перун блискавичний,

Де Ти, Зненависть? Якщо ти є
Військо в атаку повинна своє
Швидко підняти, підняти свій стяг,
За Батьківщину, за Мати-Сва.
Щоб відродити Дідівський закон,
Щоб врятувати Слов'янський покон
Славити рідних найвищих Богів
Знищити янголів пантеон!

В пустелi страху та незгоддя проминув блискавки язик
Грiм вiдбитившись вiд сокири стишує дзвiн залiзних нiг
I та мiцна та дика сила, iсторгнув крик, залiза дзвiн,
Тече, немов розкривши крила, з гори в атаку як один...

Ми б'ємось за князя та полум'я горн,
Знесемо вражину з землi
Покою нiколи не знайдуть вони

Білий шквал, сокири долонь, України батько клятв,
Чорний шторм - посолонь, вічна сила, великий парад.
Кошовий отамане! Закипа кров, кличе твій горн.
Степ горить, Дніпро реве. Перемоги та пекла король!

Батько клятв! Батько клятв! Батько клятв!

Сонце волі, обличчя Січі, подих смерті турчинів й татар,

Льет ливнем желтый пот, хлам немытых тел,
Пухнут животы, славят их рты.
Новый частокол символов и слов,
Лубяных гримас – иконостас.

Живо срезан крест, псевдодух воскрес,
Стал незаменим, тщетно все им:
Слабым и больным, жалким и тупым

Ясным днем, божьим огнем
Плач и стон пыльных икон.
Трепет жил в лицах ожил,
Дым кадил солнце затмил.

Ценность язв, сбитых колен.
Скрип стеблей высохших вен.
Новый культ свят шакальем –

Дубе дивний, Князь безмовний,
Кажи, Волхве, своє слово
Мудрість десяти віків,
Розум істинних Богів,
Сонця промінь - меч Весни
Гупнув смагою туди,
Де твої думи, де твої віти...
Де твої думи, де твої віти...

Дым - Его Знамя, Огонь - Его Конь ...
Дым - Его Знамя,
Дым - Его Знамя,
Огонь - Его Конь ...
Огнебог, жги - пали, жги - пали,
Огнебог, жги - пали, жги - пали...
Наше войско идёт в поход, над Землёй блистает Наш Стяг
И как только придёт черёд - Наши стрелы во тьме засвистят.

Помни древнее сказанье:
"Библия - жидовское, лживое писанье!"
Славь Предков Наших Славных.
Вспомни о боях, об атаках шквальных.
Ведь они костьми легли за нашу землю,
Сгинули навеки в той пучине пенной,
Где Любовь к Отчизне, Сила и Отвага
Поднимают древко Доблестного Флага!

Князь Кий, меч твій розрізав, мов блискавка, світ.
Дажбожий онук - син Аріїв - доніс до Дніпра заповіт.
Куявія - батьківська земля, одвічна, як Космос, як час.
Богиня богинь, Вітчизна святинь, слов'янства безсмертний каркас.

Київський Райх!!!

Князь Кий, стяг твій, немов смолоскип у пітьмі.

Крізь тумани, крізь урагани йде лавина й суд.
Як суворий присмерк жаги пійви заревуть.
Грубий голос межи грому і лісних болот
Гострі коси підіймають з-поміж чорних вод
Хор ридання, хор зруйнування, пригнобленний чад.
Попелище давніх казок гай - дрімучий сад!
І над лісом пісня пійви, як ота журба,
Що в диму переживає мертвая сосна.

Нужбо булава Слов'янській гнів, немов знов Гроза,
Та гімн во славу своєї Землі вітер нехай заспіва,
Во славу Честі, во Славу Богів, Пращурів Аріїв!
Нужбо булава! Нужбо Гроза! Нужбо Слов'янський гнів!
Перемога або смерть! Честь моя, честь твоя!
Нехай скаже гострий меч:
"Русь - мій Рід, моє ім'я!"
Честь та Кров гострий промінь Коловрата рудий,

Кривавий ручай і сумний вовчий рик,
Кривавий ручай і наляканий крик.
А Мертва Троянда, яка оживе,
Окови страждання скидає з себе.
І місяць у повлі, як око змії,
Блискуче зоріння, тортури у сні.
Віддих останній шакала, і з ним
Над сховищем підлим здіймається дим.

Де Ти, Зненависть? Якщо ти є
Військо в атаку повинна своє
Швидко підняти, підняти свій стяг,
За Батьківщину, за Мати-Сва.
Щоб відродити Дідівський закон,
Щоб врятувати Слов'янський покон
Славити рідних найвищих Богів
Знищити янголів пантеон!

В чад липких нужд... Сколько лет, сколько зим - наплевать.
Код не забыт, мы готовы опять воевать!
Вреден и чужд биобыдла безвольный флаг.
Боги войны вместе с нами печатают шаг.

Гной петухов вовлечен в беспощадный поход.
Там, в жатве битв, нет оттенков лиш пепел и лед.
В слизь душ и тел впились жала вонючих гадюк.

Свиное ухо кишкой сопит, Лиловым брюхом жует и ссыт, Помои копит, боготворит клопов обид. Приспособленец подсчет ведет, Сухую ветку, как х** трясет. Иллюв(з?)ий хвалит, не осмеет гнилой приплод. Сталь шилом шьет, Дым ядом жжет, Плоть солит плеть, В такт жизни – смерть. Сам ашкеназ изобрел жмущий газ Сам морщит нос, сам шипит: «Холокост!» Сам обскубал, снарядил, навязал, Сам топчет гнид, сам кричит: «Геноцид!». Цель шинкаря – на*бать бунтаря. Не устает, как сосал, так сосет. Не опознать, то ли клещ, то ли блядь. Залп! Потекло… Требуху отсекло!

Стяги пишання Великої Раси,
Вогненний Сокіл на фоні небес!
Сеча брудна - кров жидівської пастви...
"зірку" розбито, зруйновано хрест!

Блискавка, Грім,
У прірву-безодню,
Грози блискочуть,

Стяги пишання Великої Раси,
Вогненний Сокіл на фоні небес!
Сеча брудна - кров жидівської пастви...
"зірку" розбито, зруйновано хрест!

Блискавка, Грім,
У прірву-безодню,
Грози блискочуть,

Не назад и не вперед
Вьется нить за годом год.
В каше гнойных пузырей
Бледным жабам веселей.
Кто сумел - живет и жрет.
Кто не смог - забыт и сдох.
Удался эксперимент:
в центре псевдоэлемент

Пашнями грязными спутанных жил
На заре кречет кружил.
Снегом укутана древняя степь
Колет глаза - больно смотреть.
Главы иссечены - лежат казаки.
Ворон и волк им могильщики.
Крыльями алыми горит небосвод
На закат семнадцатый год...

Краю вільний,
Степом безмежним відкрий нам,
Свою Правду, Слави Слов'янської, давню,
Справжню Віру, Аріїв Честь Златокрилу,
Слава Хорсу! Свастикой сяє нам Сонце!

Україна! Східних Слов'ян Батьківщина!
Чашу меду п'ю, Україно, за Тебе!

Останній день, остання мить, останній цвях, остання церква горить.
Остання куля, останній бій, останній мертвий, останній живий.

Нашийник людства стискає суть,
Слабке насіння ковтає ртуть.
Огидні думи нещадних мрій
Паплюжать обрій.

(историческая песня кубанских казаков)
Историческая песня черноморских казаков Кубанского войска,
бытует в станицах: Васюринская, Петровская.

Ой, у тысяча семьсот девьяносто первому роки,
Ой, пришёв указ вид нашой царыцы
З Петрограду городу, э-гэй!
З Петрограду городу.

После "Русь Понад Усе!" Dub Buk прекратили более-менее активную деятельность. Только через целых семь лет свет увидел "Мертві сорому не ймуть", на котором группа сменила звучание, но ни в коем случае не сдала позиции. С того времени прошло ни много ни мало четыре года, и вот состоялся релиз очередного полноформатника, "Цвях", который должен убедить только в следующем: уж лучше редко выпускать качественную продукцию, чем не очень качественную, но часто. Те, кто ждал этот альбом, делали это не зря, ожидания должны быть оправданы.

Тут группа продолжает начатое на "Мертві Сорому Не Ймуть", а именно не отходит от трэш-блэкового звучания, она даже становится агрессивнее и напористее. Риффы мощные, энергичные, и, если иногда не скоростные, то всё равно драйвовые. Гитарные соло ещё ближе трэшу, можно сказать, что в музыкальном плане элементы данного стиля всё же преобладают, но от этого в конкретном случае становится только лучше, появляется определённое настроение, равно как и определённая энергетика.

Нужно отметить и вокал. Скрим Изверга злой, пробирающий. С подобной музыкой он сочетается идеально, даже добавляя ей ещё больше злобы. А на "Execute Them All" вообще раздаётся мощный и грубый гроул. Наверное, многих удивит уже только наличие кавер-версии на песню культовых Unleashed, но результат должен удивить ещё больше, эта песня без проблем вписывается в треклист, становясь отличным заключением альбома.

Итог. Прекрасная работа. Ураганный альбом. Как было сказано в начале, Dub Buk, что называется, бьёт редко, но метко. Не передать словами, какая только энергетика у этого альбома, который подобно потоку штормового ветра обрушится на слушателя с первых же его секунд. Опус слушается на одном дыхании. За "Цвях" группа по праву получает максимальную оценку.