БайдужеДавай станемо
Посеред лісу,
На який всім
Відверто байдуже.
І забудемо
Стежки до міста.
Вони знедолені
Та пусті вже.
Без жалюТи віддай себе всього без жалю
І скажи всім, що решти не треба,
Що не треба палкого печалю,
Як і щастя чужого...не треба.
Ти збери геть усе, що в тобі
Та віддай, розплесни, подаруй!
Лиш згоріти є сенс на землі,
ДзвониУдар. Це дзвони, вони
Звук так утворюють. Сни
За нами повторюють.
Ми мимоволі біжим.
Бачим нас моніторять. Ви
Щоразу повторюй.
Росподілу територій
Не підлягає зима.
ДощемГадаєш дощ змиває кров?
Гадаєш кров виправдовує біль?
Гадаєш ти повернешся знов,
Коли кричиш і луною звідусіль?
Ти проти градієнту іди давай.
Гадаєш ти минуле давно забув.
Хтось вибув, а ти перемагай.
НадіяЯ не хочу аби помирало те,
Що зазвичай помирає останнім.
Аби погляд казав геть про все.
Аби шлях не був таки марним.
Споглядаючи довгу мить,
Коли душі крізь час зустрічаються.
Думка сяє, палає, летить,