- Відлік часу
6 хвилин – щоб випити всю каву,
7 хвилин – згадати поїзди,
та цього мені буде замало:
в цій кімнаті час – немов ріка.
- Залатай
залатай моє сумління своїми рядками
божевільними нотами, що втікають із губ
я з тобою відмовлюся навіть від кави
замість неї - відчиню нам двері.
До згуб..
Всі слова - безкоштовні.Навіщо нам спати ?
Ти бери мою руку і йдемо до хмар
- Зірвані сцени
Я вдихаю холодне повітря
божевільного смутку весни.
Я краду зачароване зілля,
що врятує про тебе сни.
- Коханка
Давай, побудь мені коханкою,
такою ніжною, приємною…
Лікуй мої сердечні ранки,
і байдуже, що невзаємно!
Давай, побудь моєю втіхою.
Щоб зранку чи вночі… Не довго…
І порятуй мене від відчаю,
- На осінь снодійне
Ностальгія… Другий рік підряд.
Куди подіти свою голову?
Хто обіцяв, що ті мости горять?
Підіть, спаліть, будь ласка, знову!
- Набери
Набери мені повні груди спокою,
щоби я вагалась, чи варто дихати.
Можеш охрестити цю мить епохою –
головне у цей момент не зникнути.
- Не стій
Не стій і не дивись як я горю
Або іди
або тримай сильніше
Я роздарую посмішку свою
Щоби навколо стали всі добріші
Не обирай собі легкі шляхи
- Потяг
Цей потяг завезе нас в нікуди.
Покине і гайне собі на Північ.
Як завжди, я не знаю, куди йти:
попереду, як і позаду, вічність.
Здається, наче зрушую стіну,
чи то чужі ламаю зливи...
Неначе я давно живу,
вже сотню років –
- Розчинись
Розчинись у мені тихим сяйвом
Я тим часом спакую валізи,
Забронюю тебе.
Так,негайно!
До крАю нам не треба візи..
Я з тобою поїхала б Азію
Океанію, дику Австралію.
- Самотність
Вже вистигли сліди на польовій стежині,
змінилося тепло на сніг.
Хтось виключив нічник в старій хатині,
забувши, що він поряд бути міг.
- Якби я сказала тобі
Якби я сказала тобі "ти мені треба"
ти б не виправляв помилки у словах
ти б зрозумів усе,як треба
що у кожному слові - є мій страх
Якби я сказала тобі "будь зі мною"
ти б не сприйняв це як пораду
ти б зрозумів,що я з тобою