Виноградьё. Первушина Лидия ВасильевнаТо не штофники по горницам летят,
Да Не стаканы по подносам говорят
…… по терему да Васильевна по высокому
Да она белеется, румянется
ДружбаЗірвані всі нерви, струни обірвались
Але в душі ми ще дітьми досі залишались
Життя дорослих не цікавить, але вже поруч
Потрошки ми будуємо життя своє власноруч
Хтось закордон, а хтось лишився тут на Україні
Допомагає сам собі, ну і своїй родині
Сім'ї будуються нові і друзі виїжджають
Останній політЧорний фон, екран – музика там грає
А вечір цей лиш смуток навіває, обпікає
Душа горить, не має сили опиратись
Один лиш вихід здатись - щастя не дістатись
Поволі опускаю руки, вже сили на межі
Я розумію, що ілюзія, перед очами міражі
Потрапив у полон ілюзій і думок
Прибаутки. Первушина Лидия Васильевна....Перешибленна нога, прилетел петух, спрашиват где твой двор
из каждого двора
…..
Куделька куделька куда пошла
в новою деревню. Кто там есть?
курица напару, пятух в сарафане
кошка в будке, собака в полушубке
харитонова жена двойников принесла,
Сватья. Первушина Лидия ВасильевнаСватья на свадьбу спешили спешила
Рубаху в крынке мочила мочила
На пороге рубаху стирала, стирала
Под порогом рубаху полоскала, полоскала