Я не скажу, я не зможу Так важко, що аж не в змозі. Що сталось, з цим світом. Де поділись ці всі іскри
Що ведуть людей, по цьому морі Безкрайому Омену сліз і горя, І я став, на краю пітьми Протягнув, назустріч руку
Я пам'ятаю той час коли ніхто не зраджував і не вбивав коли людською цінністю була доброта а наївність не вела до гробу
Заржавіли душі, пропали іскри Земля здригнулась, та що ж робити Цей світ став пеклом для тіла Вогнем для душі, та списом для серця
Якщо ж, нам не судилось вижити на цій планеті То зробим так, щоб ми могли назвати себе людьми
Вже не настане схід Сонця Не пролунає дитячий сміх так закінчиться наша історія Наша історія I can not say I do not zmozhu So vazhko scho not already zmozі. Scho happened, s CIM svіtom. De podіlis tsі OOO All іskri
Scho lead people to tsomu morі Bezkrayomu Omen slіz i grief I put the I, on the edge of pіtmi Protyagnuv, nazustrіch hand
I pam'yatayu one hour if not nіhto zradzhuvav i do not knock if lyudskoyu tsіnnіstyu Bula kindness and naїvnіst not lead to the grave
Zarzhavіli dushі, missing іskri Land zdrignulas, that scho Well ROBIT Tsey's World becoming Peclet for tіla Vaughn To the Well, that ASIC for insertions
Yakscho Well, we are not destined to vizhiti tsіy planetі That zrobim so dwellers of people could afford nazvati
Vzhe not nastane Skhid Sontsya Not prolunaє Kindergarten smіh so zakіnchitsya our Istoria Our Istoria