Денні Дельта все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Навколо мене морок, бо не виділяє більше моє кру ток.
Більше нічого не важу, навіть навдяганий в лахи, бруто.
Тута не бути в редутах надутих не круто,
А мимо мене і менів моїх летять хмари ракет-самокруток...
Сука, блять, нахуй!
Я - містер лайка, майстер майка, хіпа-хапу,
Що хапнув хайпу ще не на "лайках";
Я - сантехнік Джордан Майкл, всі пальці в гайках,

Потягу у бік трендів з посмішкою рукою махнув.
Тепер вільний посеред поля, салют батькові Махну!
В дірявих "найках" листопадом вештаюся по багну,
Під капішон сховавши ніс, як у Джинобілі Ману!..
Перші ніколи не йдуть ні за ким,
Посеред фолловінгів це затям.
Мою куряву пацики в новеньких "yezee"
Щасливо вдихають в затяг!

Це вбивчі панчі!
Довбив чи банчим, чуваче, - накласти!
Ти крутиш пляшки, а кілла пакує трупи в пластик.
Стик в стик пласти рим, як пластилін, ліплю.
Ці слова підкинуть і Брюсу Лі, плюх!
Ти в залі люнь і попадеш в відкритий рот,
Бо Дельта валить в 32 стволи 9 9-их рот.
Суки лізуть під столи і клянчать в пана бутерброд,

І поки буде шум, і поки буде хариво,
І поки не мамине в сусіда у каструлі вариво,
І поки дістати достатку вдосталь тут - це марне мариво,
Ми під чимось, ми на комусь паримо...
Самоту замів. Зумів. Текст від зубів відскакує,
А лінива зозуля дуже повільно біля віска кує,
Макака пакою махає коло писка у.є,
В собацюр на ланцюг слина капає...

Весь вечір у сірому натовпі пасу на її бутті...
Вона заручена з кимось, та я введу так нахабно, як Путін.
І нехай доживає там віку з кимось в радості і скруті,
Між нами тваринний потяг, бо тіні предків не забуті.
Ти - ласий шмат, який паци їдять очима,
Та рибка клюне на мене, худого хробака Джима.
Не забуде мій корінь, як у тексті в Шима.
Посеред душного пекла інакше не можна, і ми грішим, а!

Я ходжу до неї без квітів і бісквітів,
Читаю про це твітів купу, а сам пишу скупо...
Нас накривають з куполом емоції вночі...
Таке з нею на дивані мочив, хоч і повна хата бічів!
Був не під чим, але під кайфом. Миленький драгс.
Я - її поганий вітчим, тому не біжимо у РАГС.
Ми не будемо так довго разом, як з Мірою Макс,
Але кажуть, що з нас гарна пара, Банні Лола й Бакс.

Ми пхнемо в тонованій "Chery"...
Нехай тебе ма не чека до вечері.
Я купив тебе чимось, хоч бідніший Миколи Джері.
На щастя зі мною чекати іще рік. І ще рік. І ще рік.
На задньому сидінні зловлю тебе, моя мишка Джері.
Легко пестив стегна, щось просте гнав... Повний розслабон.
Разом на зло тим неграмотним неграм, що так бажали завжди зла обом.
В салоні педалив A$AP і ти дихала в такт...

Аби словниковий запас був багатим, як Макдак,
Аби над макітрою лисою завжди я мав дах,
Тоді-то буду літати своїм район, мов птах
І полюбому побачу правду я посеред змов там!
Змовк такт останній колискової злив...
Змок так, як пес в саду під кронами слив...
Смоктав бухло під лимонад і без маслин...
Смог там туманом, де світ робимо ми злим!

Це вбивчі панчі, брачо, так що заховай щелепу!
Хоч ми не танчим, наче, та прибавили ще клепи!
Банду мерців побачиш, що хитають ліхтарі, -
Це добровільні жертви качу на хіп-хапу вівтарі.
В годину пік стрес в бік так пік... Я прожив вік торік...
Перепочив вночі, та це не вікторі.
Наглядач зоопарку Одарко, фіг тобі!
Я залишаюся вільним серед кам'яних дубів!

"Перемагає природа завжди!", - кричало крізь асфальт стебло.
Фразу навколо поширював вітер, що в грудях приніс тепло.
Прилавки повні харчів, а за склом псу залишається їсти блох.
Чути лиш лязгіт щелеп в тиші і політ сотень істин в лоб,
Ніби ти - малюк без каски на передовій.
Як набридлива та сука, нюх мене довів,
Де лишилися руїни посеред будів,
Де відчуваєш більше, аніж 100 годин в добі,

На дворі сіро і сиро...
Настрою - zero...
Кидаю гроші касиру за чіпси з сиром...
Іду на точку, де ліпнем, граффіті зирим...
Вуличний арт підкидає не на дісси рим,
А на треки про землі славу, вічну й прекрасну,
Про братерство ісламу, християн і раста...
На раз-два потрапив в цей покинутий склад,

Вранці стояв, ніби "Вартова Башта", коли постукали Свідки Єгови.
Ідіть до біса у пошуках Бога! Думаю, там і знайдете його ви!
Півночі, як пуссі, вилизував текст на новий біт, що настукав Рокстеді,
Аби підкорити собі разом форму і зміст, тому ліг десь о третій...
За стіною достукатися намагались до суки за вм'ятини в "Смарті",
Та про колишнього мріяла і про "ДеЛоріан", щоби вшитись, як з Марті...
Та найгучніше я чув те, що стукає серце, неначе тенісний м'ячик,
А значить - я наче живий...