- Але все одно я хочу Цілувати твої очі
Ти точно десь є на долонях,
Ти – смужка крізь лінію долі.
Торкнулась – і я збожеволів
Мов листя, лечу до землі.
Чи дійсно була неминуча
Та зустріч, і хто з нас везучий?
І як би я за тобою не скучив –
У гавань підуть кораблі.
- Ворони
Почуття, злетілись, мов гави
Бачу я, що мене розчавить.
Востаннє в обіймах стискаю тебе, як ніколи
І не відпускаю – а ти вже рахуєш вагони!
І серце розірве на частки –
І я вже не втримаю себе,
І тисячі спогад пронизують мозок,
- Голандець
Червоне сонце вiдходить до сну
Захiдний вiтер принiс сивину
Вiе в повітрі, спотворена тiнь
Душа твоя вже летить височинь
Курс корабля- глухий лабiринт
В недрах вiкiв загубив розум Флiнт
В списках живих зникли всi iмена
- Зимовий пляж
Зимовий пляж
крейдою на папері -
ти зачинила двері, я не почув
Зимовий пляж
і безпорадні птахи
з неба летять комахи -
їж - не хочу.
- І замість розмови крізь --- важкі гудки
Доведи, що звістка остання
Нестримне бажання, що то чутки.
І слухавка падає вниз,
І замість розмови крізь --- важкі гудки,
Я не перебільшую, і настрій собі псую,
І ніч не відмовиться
шукати по вулицях
Загадки…
- Коли ти підеш
Коли ти підеш,
Горем, звісно, не стане великим,
Буде страшно, авжеж,
Як стрибати до пожежних у килим.
Вже не перший раз,
Але це в порівнянні з цим усім.
Все решта без нас –
Для життя не причина ставати пустим!
- Москва-Новосибірськ
Ти біжиш й знову ніч не втримає в тобі сон,
Ти кричиш, минає час як вода з долонь
Про погоду довідки не цікаві і байдужі,
все-одно підуть плітки як з дощу калюжі.
Запитай із чого світ зроблений, у себе
хто любив його колись,
хто любив крім тебе?
Про ворожі почуття, замість пелюсткiв - шипи.
- На кордоні зими
на кордоні зими відпусти
на одвірках відбитки - там теж твої руки
розхитала думок терези
не підштовхуй мене до розлуки
до весни донеси, до весни
по крижавій дорозі, я ще у полоні
чуєш гуркіт грози? відпусти
або вже донеси у долонях
- Не на людях
Всю ніч стоять трамваї,
Сценарій не чіпляє,
Навмисно вирвані сторінки
Там де розводять стрілки.
Поранені розмови
Вже зайві чимось новим,
Лупцює метроном у грудях
Стосунки не на людях.
- Невчасна
Пиячити ні з ким, не втримати кермо,
лишатися простим не вийшло і не повезло...
Належати усім - скажи собі "Бувай!"
Наважитись до змін - не стримуй і не відпускай!
У слухавку гудки і в келих ще кон'як,
І штучно створені плітки і наче щось пішло не так
Належати усім не личить, бо дарма
- Ни капли ревности
Одиночество мое
у меня внутри живет,
прядями белыми заколдована,
струна порвана.
И непонятно только как,
в не отвеченных звонках -
слова несмелые не расслышала,
дождь по крышам и...
- По дорозі жук, жук...
І шумить, і гуде, дрібний дощік піде,
А хто ж, мене молодую, ой до дому відведе.
По дорозі жук, жук, по дорозі чорний,
Подивися, дівчинонько, який я моторний.
Відведу давай.
Ой козаче, любий брате , не веди до дому мене.
Бо лихого мужа маю, буде бити мене.
- Пока горит свеча...
Расскажи, старик
пред тобой не прячу лик
не прошу чтобы калым велил -
счастье будет-ли
Борода, как снег
В этом городе ты знаешь всех
недолго парандже скрывать мой век
розы краток цвет...
- Порожній горшечок із запахом меду.
Мальовані квіти, веселі діти
По той бік екрану не злазять з дивану,
Побачили Вінні очі невинні,
Опілки не важні, бо серце справжнє.
Приспів:
А я лише хотів тебе привітати,
Повітряну кулю – зелену, зелену!
- Поштовхом в спину на збиті коліна і дуй бо пече...
Я пам'ятаю твої капронові банти
з інших дворів окупанти зірвали і понесли.
Я пам'ятаю твої заплющені очі
обличчя долонями
хочеш, я увійду тобі в сни?
Поштовхом в спину на збиті коліна
і дуй бо пече,
- Спасите наши души
Уходим под воду в нейтральной воде.
Мы можем по году плевать на погоду,
А если накроют - локаторы взвоют
О нашей беде:
Припев:
Спасите наши души! Мы бредим от удушья.
Спасите наши души, спешите к нам!