Легіон все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Ви хочете жити краще? Ви хочете жити довше? А ви запитували себе: а чи не обманюєте ви себе? Надто багато "себе"? Годі вигадувати примарні цілі у житті, як на кшталт: "жити праведником і потрапити у рай". Назвіть мені ім’я людини, що там побувала і розповіла про нього. Ви впевнені у тому, що відбудеться із вашою свідомістю, вашим я, вашим еґо після смерті? Логіка мені підказує, що ви дупля не ріжете ні у своєму теперішньому, а ні у своєму майбутньому. Почнемо з простого. Ви маєте скелет, кров, центральну нервову систему і бла-бла-бла. Висновок: ви жива істота. Ви мислите, творите, плодитесь і розмножуєтесь. Далі ще веселіше: людство загнало вас у систему і ви мусите сліпо виконувати все, що вам продиктує суспільство та більшість. Далі суспільство почало експлуатувати. Тотально та безжалісно, все і кожного. Воно винищило за половину всього живого та корисних копалин. За роки еволюції сталось багато. Та соціум все більше і більше затискає в своїх руках кожного. Нікому не потрібні мислячі, усім потрібні раби. Ви - лише гвинтик, шайба, прокладка у великій машині. Ви диветесь у небо, шукаючи "істину", але не дивитесь під ноги. Там, довкола вас, відбуваються жахливі речі і самообман вам тільки зашкодить. Задумайтесь над тим, що ви знаєте напевно, що є факт і відштовхуйтесь від цього.

Що правильно: те, що продиктовано суспільством чи те, що продиктовано здоровим глуздом?

Такі дні постійно. Але бувають виключення, як цей. Ми живемо імпульсивно-статично. Маразм звичайно, але погодьтесь: тільки так можна назвати радість 30 секунд та депресію на цілий день опісля. Прикладів можна наводити безліч, але життя надто коротке, аби філософствувати про вічне. Поки ти тримаєш щось у собі - воно росте та гнітить. Тільки ти ділишся із кимось - відчуття, ніби ти поділився вантажем - тобі стає трошки легше. Можливо, одною із основних проблем людини розумної є те, що посилаючись на свій "інтелект" вона замикається в собі. Звісно, все є відносним. Але погодьтесь, як деколи ми хочемо сказати людям очевидні речі. Звісно, може очевидні тільки для нас, але дуже переконливі. Людина боїться виказувати свої погляди публічно. Я звичайно не говорю про погляди на політику і таке інше, але про справжню позицію до певних речей, що доступні лише їй. Колись, а це обов'язково трапляється, ви хочете розкрити карти у цих дрібних, але важливих іграх. Бачите? Я вже перейшов на "ви". Я адресую це Вам, адже хіба ви нелюди? Кожен з вас, а я знаю напевне, має свої маленькі таємниці. Маленькі, проте вам здається, що вони надзвичайно важливі! Не обманюйте себе. Скажіть в очі людям те, що про них думаєте. Вони це приймуть, адже ви сприймаєте теж. Це можна розцінювати, як акт втручання у внутрішні справи вашого мозку. Але хіба Ви цього не хотіли?