Гамлєт, або Феномен датського кацапізма. Дійові особи
Гамлєт, датський кацап. Маргарита, мати Гамлєта. Привид, страшне чудо, старанно прикрите замизганим в багнюку і сукровицю простирадлом. Клавдій, хтивий дядько принца. Зігмунд Фрейд, відомий психіатр. Дiя перша.
Берег моря. Чути розбещенi крики морських птахiв, ревiння моржа, а також iншi звуки, iздаваємиє різною морською сволотою. Входить Гамлєт, вдягнутий в зручну приємну товстовку і такі ж самі парусинові штани. Гамлєт красиво підперезаний вузеньким шкіряним пояском. Він босий, бородатий і пацаватий. В руках у нього дебелий дрючок.
Гамлєт. Як остопиздило купатися мені. Чи може іскупатися? Купатись чи не купатись? Блядські ці питання зайобують. То може, не вагаясь, спустити враз штани та батерфляєм хуярити, аж поки за буями в очах не потемніє? Ну а згодом? Про наслідки можливі не подумать? Один лиш тільки раз і вже крадеться піздець з своєю усмішкою хижой. Простуда, геморой, чіряк на сраці, запльована підлога, лікарі, від шприца гематоми і могила… На ній брудна Офелія вонюча та купка маргаріток, а під нею лежить той фраєр, що любив купатись. Такіє варіанти єбав я в рот і в носа. (Гамлєт харка у море і його дрючком пиздячить.)
Входить Клавдій, хтивий дядько принца. Клавдій. Мон шер Гамлєт! Ходімо в кабінєт. Канхвету дам тобі я посмоктати. Канхвета очєнь класна, Тузік вкусний. (Клавдій гидотно плямка, ізображая вкусний нехуйовий Тузік.)
У ту же мить із моря вилазить Привид у брудному простирадлі. Привид. Не вір, мій сину, цьому підорасу. Канхвету ту тобі він в жопу встромить. Клавдій. А-а-а-а!!! (Тікає.) Привид. От бач, злякався, йобаний сцикун. Він обісцяв мене на полюванні, коли я міцно спав. Підступною рукою він в ухо спрямував брудного хуя. І скосопиздила моє прекрасне тіло смертельная гангрена. Помсти хочу! Побачить цю падлюку на параші, за грою в півника з неголеним убивцей, або в канторі сраним інженером, або у юрті раком на підлозі татари шоб його єбали в сраку! Гамлєт. Не можна мстить. Повинні ми любити всіх підорасів, злодіїв, убивць. Бо кожний з них – народ, всі – богоносці. Привид(іронічно). То може ти і м’яса не їси? Гамлєт. Ні, не їсу я м’яса принципово. Я тільки випить іноді люблю, бо ми народ широкий і гостинний і випити ми можем дохуя, намного більше інших інородців, жидів та басурман. Привид. Хуйова мода. Пробзділось шось у Дацькому князівстві… Коли я був царем, єбав я в жопу всіх богоносців в купі з Львом Толстим. Но це, конєшно, в смислє пєрєносном. Бо підорасів, з дєтства не любивши, посилав їх на хімію єбошить на благо Батьківщини. О часи, о Данія нещасна! Гамлєт. Ви, батьку, там привидом вже зовсім заєбались. Шось пиздите таке, що не просцяти і за цілий тиждень. Я же вам сказав, що мститися не можу, бо всі люди – це браття на землі, окрім жидів, татар, масонів, негрів, білорусів, которих я ненавиджу. В цілому я ж гуманіст, не те шо ви, папаша. Вам тільки би горілки засадить та мамку бідну на печі єбати, аж дим із хати йде. А потім чаю посьорбати і кидати сокиру в паралізовану бабуню, в унітаза хуярить чобітьми і так же много другої хуйні за вами замічав я. Навіщо ж вам було родного брата, слабкішого за вас своїм здоров’ям, примушувать лизати вам мін’єта? От він і єбанувся, бідолашний, і це не дивно. Мати моя, бідна, ненавиділа вас, як я жидів. Мене ж, синка хорошого, любила і часто пестила. А я із нею грався у котика та білочку. Ви, батьку, пиздуйте в ваше море та хутчіше, бо я дрючком переєбу єбальник щє й дядька позову і ми з ним разом таких піздюлєй вам понакладаєм, шо Данія здригнеться. Привид. Сучій сину, хуйовий нєдоносок! Так на батька! Таку хуйню казать! Чом не втопив я тебе в малаф’ї як ти родився? Чом не засунув в жопу головою і задушив? О курвяча сімейка! Зажди ж у мене! (Привид топиться у морі.) Гамлєт. Папаша блядский, в доску заєбали. Піти би випить в барі шампаньйоли, бо в сурлі мов коти понасцикали і несвідомо хочеться лизати шершавим язиком гарачі зуби…(Гамлєт уходить, моржі ревуть, птахи кричать, Hamlet, or the Phenomenon of Danish Katsapism. The characters
Hamlet, Danish katsap. Margarita, mother of Hamlet. A ghost, a terrible miracle, carefully covered with a sheet smeared with mud and treasure. Claudius, the lustful uncle of the prince. Sigmund Freud, a famous psychiatrist. Act one.
Sea shore. You can hear the corrupt cries of seabirds, the roar of walruses, as well as other sounds made by various sea bastards. Includes Hamlet, dressed in a comfortable nice sweatshirt and the same canvas pants. Hamlet is beautifully girded with a narrow leather belt. He is barefoot, bearded and patchy. He has a thick stick in his hands.
Hamlet. How stunned I was to swim. Can he take a bath? To bathe or not to bathe? These bastard questions are obscure. So he can, without hesitation, immediately take off his pants and flutter his butterfly until the buoys in his eyes darken? Well, later? The consequences may not think? Only once and already the bastard with the smile of a predator steals. Cold, hemorrhoids, boils on the ass, spit on the floor, doctors, hematomas from the syringe and the grave… On it is a dirty stinking Ophelia and a bunch of daisies, and under it lies the guy who loved to swim. I fucked such options in my mouth and nose. (Hamlet spits into the sea and fucks him with a stick.)
Enter Claudius, the prince's lustful uncle. Claudius. Mont Sher Hamlet! Let's go to the office. I'll give you a suction cup. Kanhveta is very cool, Tuzik is delicious. (Claudius disgustingly spots, depicting a delicious non-fucking Tuzik.)
At the same moment, the Ghost comes out of the sea in a dirty sheet. Ghost. Do not believe, my son, this undergrowth. He will stick that canvas in your ass. Claudius. A-a-a-a !!! (Runs away.) Ghost. Behold, frightened, fucking squirrel. He promised me on the hunt when I was fast asleep. With a cunning hand, he aimed a dirty dick in his ear. And my beautiful body slanted deadly gangrene. I want revenge! He will see this bastard on a parachute, playing a rooster with an unshaven killer, or a fucking engineer in the office, or in a yurt with cancer on the floor, the Tatars fucked him in the ass! Hamlet. You can't take revenge. We must love all pimps, thieves, murderers. Because each of them is a people, all of them are God-bearers. Ghost (ironically). So maybe you don't eat meat either? Hamlet. No, I don't eat meat at all. I only like to drink sometimes, because we are a wide and hospitable people and we can drink dohuya, much more than other foreigners, Jews and Basurmans. Ghost. Fucking fashion. Something happened in the Danish principality… When I was king, I fucked all the God-bearers in the ass in a pile with Leo Tolstoy. But this, of course, in a figurative sense. Because he did not like podoras from childhood, he sent them to chemistry for the benefit of the Motherland. Oh times, oh unhappy Denmark! Hamlet. You, father, have already completely screwed up there. Shos is such a cunt that you can't forgive for a whole week. I told you that I cannot take revenge, because all people are brothers on earth, except Jews, Tatars, Freemasons, Negroes, Belarusians, whom I hate. In general, I'm a humanist, not what you are, Dad. All you have to do is plant vodka and fuck the poor mother on the stove until the smoke goes out of the house. And then sip tea and throw an ax at a paralyzed grandmother, in the toilet fucking boots and just as much other shit for you, I noticed. Why did your brother, who was weaker than you in health, force you to lick a blowjob? So he fucked up, poor thing, and that's not surprising. My poor mother hated you as I hated the Jews. I, the son of the good, loved and often cherished. And I played cat and squirrel with her. You, father, fuck in your sea and faster, because I will beat the fucker with a stick, I will also sue my uncle, and together with him we will impose such pranks on you that Denmark will tremble. Ghost. Bitch son, fucking bastard! Yes to the father! Such shit to say! Why didn't I drown you in malafia when you were born? Why didn't he stick his head in his ass and strangle him? Oh bitch family! Always with me! (The ghost is drowning in the sea.) Hamlet. Daddy is a bastard, they screwed up on the board. I would go and drink champagne at the bar, because in the trumpet the cats jumped up and unconsciously wanted to lick their hot teeth with their rough tongue… (Hamlet leaves, walruses roar, birds scream,