Монте Крісто все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Привет. В данный момент меня нет дома. Оставьте свое сообщение после сигнала.

Я не хочу много говорить, поэтому постараюсь быть краток. Я должен уйти, что бы когда-нибудь вернуться. Так будет лучше. Но запомни, каждое утро, когда будет сходить солнце, я буду касаться тебя его лучами. Ты услышишь мой голос, если откроешь окно. Я буду говорить тебе теплым ветром. И знай, что я всегда буду видеть твои глаза. Но я не хотел бы видеть там слезы. Прости. Я хочу уронить себя в небо.

Я хочу уронить себя в небо.

...меня нет дома. Оставьте свое сообщение после сигнала.

Я не вірю всім твоїм словам
Я не вірю своїм снам
Але нам без нас ніяк не жити
Я не хочу чути що зима
Ляже снігом між двома
Між двома що вміють гріти літо

Тане сонце від твоїх очей

Будемо разом

Очі ці напроти не мають дна,
Твої очі - море теплих снів,
Я не один і ти не одна,
Я маю все, що хотів.
Дотик твій нагадує дотик хвиль,
Тіло твоє наче океан,

Ох, и тяжёлой была война
Навоевались мы, ё-маё!
А мне бы выпить кружку вина
На ноги встать, пойти домой

Смотри в окошко - иду я Мам...
Я знаю, чувствуешь ты и ждёшь
Ты просто верь своим глазам

Ох и тяжелой была война
Навоевались мы ё-моё
А мне бы выпить кружку вина
На ноги встать - пойти домой
Смотри в окошко - иду я мам
Я знаю чувствуешь ты и ждешь
Ты все же верь своим глазам
Слезааам

 Вступ: Am H7 Em C (x2) Em C Новий день, він у темних окулярах Am H7 тихо вийшов надвір, іде по вулицях старих. Em C Всі люди зайняті, є справи, розмови. Am H7 І знову дощ на вулицях Львова. Під парасолями ховають свої гриви сильні кам'яні леви, такі сумні і ліниві. Їх теплий погляд не скаже ні слова, і знову дощ на вулицях Львова. Приспів: Am H7 По двох паралелях летить мій трамвай, | Em C | мій трамвай везе мене знову, | Am H7 | (x2) Вертаюсь до тебе, мене зустрічай, | Em C | зустрічай на вулицях Львова. | А по бруківці стирають свої шини і туди-сюди тікають божевільні машини. Театри, площі, вітрини чудові, і знову дощ, знову дощ сьогодні у Львові. Приспів. Як піде день, ляже вечір на плечі, він пригорне, обійме як малечу. Театри, площі, вітрини чудові, і знову дощ сьогодні у Львові. Am H7 По двох паралелях летить мій трамвай... Приспів. Закінчення: Am H7

Згадую
Зрадую я твою, (2)
Як я стою
В неба на краю, (2)
Як падаю...

Винен я сам в тому що нам
Вже не з'єднати берегів.

Не питай:
Навіщо вже мені без тебе весна,
Навіщо небо мені, коли тебе нема?
Зникає світ, лиш погляд твоїх очей,
Не розумію людей...
Це така історія моя...
Це така історія моя...

Новий день, він у темних окулярах
Тихо вийшов на двір, іде по вилицях старих.
Всі люди зайняті, є справи, розмови.
І знову дощ на вулицях Львова.
Під парасолями ховають свої гриви
сині кам'яні леви, такі сумні і ліниві.
Їх теплий погляд не скаже ні слова
І знову дощ на вулицях Львова.

Очі ці напроти не мають дна, Твої очі - море теплих снів, Я не один і ти не одна, Я маю все, що хотів. Дотик твій нагадує дотик хвиль, Тіло твоє наче океан, Солодкі губи і солодка сіль, Нікому я тебе не віддам. І ми будем разом...]

Не питай навіщо вже мені без тебе весна
Навіщо небо мені коли тебе нема
Зникає світ, лиш погляд твоїх очей
Не розумію людей

Це така історія моя, ая-ая-ая-ая-ая
Це така історія моя, ая-ая-ая-ая-ая

Не питай навіщо вже мені без тебе весна
Навіщо небо мені коли тебе нема
Зникає світ, лиш погляд твоїх очей
Не розумію людей

Це така історія моя, ая-ая-ая-ая-ая
Це така історія моя, ая-ая-ая-ая-ая

Зараз дуже холодно мені, біль в моїй душі.
Та серце моє так болить, потрібна ти мені.
Сиджу і думаю собі: "Коли прийдеш сюди?".
Не знаю як мені змогти прожити ці всі дні.

Приспів:
Краса твоя мене з розуму звела
Без тебе я не можу уо –у-о-о,

Новий день, він у темних окулярах
Тихо вийшов на двір, іде по вулицях старих.
Всі люди зайняті, є справи, розмови.
І знову дощ на вулицях Львова.
Під парасолями ховають свої гриви
сині кам’яні леви, такі сумні і ліниві.
Їх теплий погляд не скаже ні слова
І знову дощ на вулицях Львова.

Для тебе я розсипав в небізорі,
Якщо захочеш всі до одної зберу.
А за вікном дощі такі прозорі,
Якщо замерзнеш я весь холод заберу.

Мені від тебе нічого не потрібно,
Я хочу світлом бути всіх твоїх ночей.
Мені від тебе нічого не потрібно,

Для тебе я розсипав в небі зорі,
Якщо захочеш всі до одної зберу.
А за вікном дощі такі прозорі,
Якщо замерзнеш я весь холод заберу.

Мені від тебе нічого не потрібно,
Я хочу світлом бути всіх твоїх ночей.
Мені від тебе нічого не потрібно,

Вона так довго чекала на нього
Що не знайшла, а наче він загубився
І кожен ранок прокидаючись раділа
Що він їй снився
А він ніколи і не думав про неї
Він просто поруч якось опинився
ЇЇ побачив і просто стояв дивився, дивився

Ти намалюєш на склі весну
Втічеш від свого сну
У ліс холодних стін
Тобі здавалось, що хватить сил
Без нього, а тобі
Потрібен тільки він

Приспів:

Не надо слов, когда горят мосты,
Сожгла мне крылья ты.
Уже не сможем мы с тобой летать.
Не надо слов, не надо – я прошу.
Я просто ухожу. Не надо провожать.
Горят мосты.

Всё уже разбито. Сгорели дни.

Стой я прошу подожди немного,
Дай посмотреть в глаза твои с порога.
За слезы прости я не могу сдержаться
И просто уйти, просто попрощаться.
Ты все объяснил, но не понимаю
Кто чувства убил или это был обман.
Больно одной, в чем была вина моя рядом с тобой...

Очі ці напроти не мають дна,
Твої очі - море теплих снів.
Я не один і ти не одна,
Я маю все, що хотів.
Дотик твій нагадує дотик хвиль,
Тіло твоє, наче океан,
Солодкі губи і солодка сіль,
Нікому я тебе не віддам!

Очі ці напроти не мають дна,
Твої очі - море теплих снів.
Я не один і ти не одна,
Я маю все, що хотів.
Дотик твій нагадує дотик хвиль,
Тіло твоє, наче океан,
Солодкі губи і солодко їм,
Нікому я тебе не віддам!

Не дождались мы с тобой, того, что ждали мы
Не было у нас с тобой ни лета, ни зимы
А могло же по другому с нами вовсе быть
Но обманывать наверно в жизни легче чем любить
Все ходили мы по битому стеклу
Ты же выпустила точно в цель свою стрелу
Прямо в сердце и оно теперь не заживет
Хоть и ранено оно, но все равно чего-то ждет

Дивлюсь я на надірвані стелі
Намагаюсь зловити свій розум
Нас багато в маленькій постелі
І остання надія - це сльози

За стіною залякані очі
За очима два подиха тліють
Серце самої темної ночі

Можливо, нам не потрібно вже зайвих слів
і хтось повинен піти.
Можливо, я тебе просто не розумів,
а може винна ти.
Не знаю, як вгамувати цю дику біль
від божевільних втрат.
І як мені загубити той цілий світ
своїх пустих кімнат.

Ти намалюєш на склі весну,
Втічеш від свого сну
У ліс холодних стін.
Тобі здавалось, що хватить сил
Без нього, а тобі
Потрібен тільки він.

Приспів:

Ти намалюєш на склі весну,
Втічеш від свого сну
У ліс холодних стін.
Тобі здавалось, що хватить сил
Без нього, а тобі
Потрібен тільки він.

Приспів:

Ти намалюєш на склі весну
Втічеш від свого сну
У ліс холодних стін
Тобі здавалось, що хватить сил
Без нього, а тобі
Потрібен тільки він

Приспів:

Ти намалюєш на склі весну,
Втічеш від свого сну
У ліс холодних стін.
Тобі здавалось, що хватить сил
Без неї, а тобі
Потрібена лиш вона.

Приспів:

Свята ти, земле моя,
Без межні твої поля
І діти всі твої - моя родина.
Так гріють серце твоє
Ласкаві хвилі Дніпра,
І назавжди для нас
Одна єдина, ти наша Україна...

Я не вірю всім твоїм словам
Я не вірю своїм снам
Але нам без нас ніяк не жити
Я не хочу чути що зима
Ляже снігом між двома
Між двома що вміють гріти літо

Тане сонце від твоїх очей

я не могу для себя ответа найти,
я не могу сам в себе разобраться.
как оставить того кто хочет уйти?
как потерять того кто хочет остаться?

кружатся мысли как облако над головой,
в чем-то сегодня кому-то я должен признаться.
как поздороваться с тем кто хочет уйти?

Я не вірю всім твоїм словам
Я не вірю своїм снам
Але нам без нас ніяк не жити
Я не хочу чути що зима
Ляже снігом між двома
Між двома що вміють гріти літо

Тане сонце від твоїх очей

Я вернулся, я долго шёл,
Чтобы счастье свое вновь погодать,
Я дорогу к тебе нашёл,
Не сбиваясь ни на минуту.
Без тебя жил как без тепла,
Все обветривал мерзлые руки,
Слабо верил, что ты ждала.
Ты прости, все бывает в разлуке.

Я вернулся, я долго шел,
Чтобы счастье свое вновь окутать.
Я дорогу к тебе нашел,
Не сбиваясь ни на минуту.
Без тебя жил как без тепла,
Все обветривал мерзлые руки,
Слабо верил, что ты ждала,
Ты прости, все бывает в разлуке.