АБВ
Pesenok.ru
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Олег Короташ - Дарина і Еней

    Исполнитель: Олег Короташ
    Название песни: Дарина і Еней
    Дата добавления: 22.06.2020 | 13:54:02
    Просмотров: 16
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Олег Короташ - Дарина і Еней, а также перевод песни и видео или клип.
    Дарина і Еней

    У рушник загорнувшись, немов туніку,
    зверху ніби мислитель, а нижче – фавн,
    декламатор Вергілія просить ріки
    повернути русла і стекти од віку,
    щоб видохся моря глухий оргáн.

    Як найвище щастя: гризу оплаток
    цього дикого часу, де бозна-де,
    обійнявши тебе, наче жид – достаток,
    сам не знаю хто, але – твій початок,
    розглядаю прийдешнє, котре гряде.

    В цьому є класицизм – накликати небо,
    бути свідком розвалу держави, міст,
    коли клямні епеї, роззувши кеди
    і бійцівські ремені, беруть штахети
    приладнати до зради конячий хвіст.

    Вже не вірю богам, але вірю в Бога.
    І мені «до сандалій», як Гермесу страх,
    що Афіна – фригідна, в Ареса роги
    сягнули потоків, де миє ноги
    вічно юна Харита – твоя сестра.

    Як найвищу любов, як любив столицю, –
    презацного тіла обійнявши стан,
    цілувати перса і твої сідниці
    захопивши в долоні – ввігнати крицю
    затвердлу у тебе, немов таран,

    аби море сказилось! Та є курети,
    най рятують від Хроносу двох царів,
    як колись малого, бо нас – не зжерти!
    Я волів би від тебе зазнати смерти,
    ніж вклонитись Урану, чий атом – гнів.

    Твої руки розкриті – нага і прóста;
    смієшся так дзвінко, що голос – час!
    Але час – окрутний: біліють кості,
    що війни імперії ними мостять,
    як постіль, царице, твою для нас.

    І це – твій Карфаген; за вікном світає,
    колісниці трамваїв до шахтних стін
    підвозять рабів; життя минає…
    Втім, закохана жінка коли кохає, –
    міста набувають ціни руїн

    або дієслів у піснях аеда.
    Хоч аеди – сліпці, коли гнів богів
    сипле попелом голову густиною меду, –
    голос вічних буколік рятує Лету
    від повсталих титанів чи пак чортів.

    Як найперше яйце не пригріла квочка,
    наша доля не прийшле, а те, що є.
    Бо Парка, що шлюбну пряде сорочку…
    Бо зла Юнона, суча дочка…
    Бо соловейко не дає…

    Бо майбутнє – найшвидше зрізає відстань
    у минуле, що зроджене із вагін.
    Ти прогнулася, жоно, як сіамська киця…
    І гряде Колізею гігантська піцца,
    Рим лапшею звисає з протрухлих стін.

    2008, Донецьк

    музика - Karl Jenkins – Palladio I, Allegretto
    Darina and Aeneas

    Wrapped in a towel like a tunic,
    above as a thinker, and below - the faun,
    reciter Virgil asks for rivers
    turn the riverbed and drain from age,
    to exhale the sea deaf organ.

    As the highest happiness: gnawing payments
    this wild time where goddamn where,
    embracing you like a Jew - wealth,
    I do not know who, but - your beginning,
    I consider the future to come.

    There is a classicism in this - to summon the sky,
    to witness the collapse of the state, cities,
    when branded epics, undressing sneakers
    and fighting belts, take the bars
    fit to the betrayal of a ponytail.

    I no longer believe in gods, but I believe in God.
    And to me "to sandals", as Hermes fear,
    that Athena - frigid, in Ares horns
    reached the streams where he washes his feet
    forever young Harita is your sister.

    As the highest love, as he loved the capital, -
    prezatsnogo body embracing the state,
    kiss the Persian and your buttocks
    grabbing in the palm - to drive a cry
    I will harden you like a ram,

    so that the sea is affected! And there are cigarettes,
    let two kings be saved from Chronos,
    as once small, because we - do not devour!
    I would rather die from you,
    than to bow to Uranus, whose atom is wrath.

    Your hands are open - leg and simple;
    you laugh so loudly that the voice is time!
    But time is tough: bones turn white,
    that the wars of the empire bridge them,
    like a bed, queen, yours for us.

    And this is your Carthage; outside the window shines,
    tram chariots to the mine walls
    bring slaves; life passes…
    However, a woman in love when she loves -
    cities acquire the price of ruins

    or verbs in aed songs.
    Although aedi are blind when the wrath of the gods
    sprinkles ashes on the head with a density of honey -
    the voice of the eternal bucolic saves the summer
    from rebellious titans or devils.

    As the first egg was not warmed by a hen,
    our destiny will not come, but what is.
    Because Park, who spins a wedding shirt…
    Because evil Juno, sucking daughter…
    Because the nightingale does not give…

    Because the future cuts the distance the fastest
    in the past, born of vaginas.
    You're bent over, wife, like a Siamese pussy…
    And a giant pizza is coming to the Colosseum,
    Rome noodles hang from the rotten walls.

    2008, Donetsk

    music - Karl Jenkins - Palladio I, Allegretto

    Скачать

    Смотрите также:

    Все тексты Олег Короташ >>>

    О чем песня Олег Короташ - Дарина і Еней?

    Отправить
    Верный ли текст песни?
    ДаНет