Текст песни Роман Штігер - розмова з тобою, точніше із богом

Исполнитель: Роман Штігер
Название песни: розмова з тобою, точніше із богом
Дата добавления: 05.05.2014 | 07:37:07

Просмотров: 31
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

На этой странице находится текст песни Роман Штігер - розмова з тобою, точніше із богом, а также перевод песни и видео или клип.

ти знаєш інколи трапляються
такі миті коли хочеться забути cебе
коли хочеться впасти долілиць і
не підніматись ніколи
іти щоразу по колу ступаючи на ті самі
граблі й серця
на ті мілкі провалля які ми ховали
під сірими снами
що саме?
ти хочеш хапати руками
нестерпне повітря і бачити світло?
повір незабаром настане вічна пустка
це така пустеля із псевдоземлею
яка поглинає усе і всіх

коли розмовляю з тобою немов би розмовляю
із богом так часто стається особливо
посеред п'яної ночі
і невідомо нікому як цьому зарадити
чи потрібно шукати виходу чи
щось кардинально змінювати?
тому варто змиритись і злитись
із натовпом сірого пороху
я дорахую до ста і засну невблаганно
і тихо щоб дихалось снами і теплими веснами

наші серця такі неохайні вони увесь
час мнуться як постіль у нашому ліжку
щораз нові підніжки
в багнюку лицем і той процент людей
які тебе знову не скривдять є нульовим

хто б що не казав але час є піском
і коли день догорає як останній сірник
коли темінь затуляє нам очі своїми руками
я ловлю себе на думці що дні це не вічність
що можна ще трохи погратись в життя
прокидатись коли заманеться щоб
сонце світило у очі а потім
посеред ночі ти приходитимеш ще раз
і щем поміж ребрами буде пекти

гріховна любов перебродила переболіла і
стала гіркою як осад у склянці гарячої
кави
ми будемо жити неспішно
роками!
століттями!
ми будемо дихати вічно усім на зло
у цих безмістовних рядках!
я всотую пилюку і гамір
помалу так тупим каменем виколюю
прийдешнім світанкам очі і пошепки
говорю про ту ніч де я
розмовляв із тобою
точніше із богом You know sometimes there
those moments when you want to forget cebe
when you want to fall down and
will not rise
go around the circle each time stepping on the same
rake and hearts
those shallow abyss we buried
under the gray dreams
what?
you want to grab hands
unbearable air and see the light ?
yeah soon come eternal void
this is a desert with psevdozemleyu
which absorbs everything and everyone

when speaking to you as if talking
with God as often happens especially
in the midst of a drunken night
and who knows how anyone rectify this
whether to seek the release or
something radically change ?
therefore it is necessary to accept and amalgamate
a crowd of gray dust
I dorahuyu to one hundred and sleep inexorably
and breathed quietly to dreams and warm spring

Our hearts are so raunchy they all
time as crumple bed in our bed
more and new footrests
face in the mud and the percentage of people
Are you re- offend is not zero

who would not say that but there are sand
and when the day burns as the last match
when darkness obscures our eyes with their hands
I find myself thinking that the day is not forever
which can be a little play in the life
wake up whenever you feel like that
the sun was shining in his eyes and then
middle of the night you come again
and schem between the ribs will bake

sinful love and fermented perebolila
become bitter as the sediment in a glass of hot
coffee
we live slowly
years !
ages !
we all breathe forever for evil
bezmistovnyh these lines !
I absorb the dust and noise
so little blunt stone vykolyuyu
to future dawn eyes and whisper
talking about the other night where I
talking to you
or rather of God